Образ Божого Чоловіка «Чорна Рада»

чорна рада скорочена

В образі сліпого старця-кобзаря сконцен­тровано проблему — народ і співець. Це романтичний образ «Бо­жого Чоловіка», людини національно свідомої, котра в мораль­ному плані стоїть дуже високо: вище міщан, селян, козацької верхівки…  Автор пише, що «душа його жила не на землі, а на небі»…

Образ Божого Чоловіка «Чорна Рада»

 Портрет і зовнішність Божого Чоловіка

  • — сліпий старець;
  • — темний на очі;
  • — латана свитина і без чобіт;
  • — довга, до самого пояса, борода … процвіла сивинами.

Риси вдачі та характеру Божого Чоловіка

  • — високоморальний;
  • — щирий і безкорисливий;
  • — далекий від усього суєтного, мізерного, дріб’язкового;
  • — доброта і поважне ставлення до людей;
  • — індивідуальність, натхненність, патріотизм;
  • — духовний аристократизм;
  • — виявляє зверхність над народом, своїми моральними якостями вивищується над ним.

 Божий Чоловік і суспільство

  • — національно зріла людина;
  • — натхненне виконання дум та історичних пісень;
  • — сум за долею України;
  • — допомога козакам лікувати їх рани;
  • — його сутність визначає дух, а не шлунок;
  • — «душа його жила не на землі, а на небі»;
  • — уславлює часи Хмельниччини;
  • — не відвідує чорну раду.

Цитатна характеристика Божого Чоловіка

«Співаючи пісню од серця голосить і до плачу доводить, а сам підведе вгору очі, наче бачить таке, чого видющий зроду не побачить».

«Божий чоловік ясен був на виду, мов душа його жила не на землі, а на небі».

«Сліпий старець-кобзар. Темний він був на очі, а ходив без проводиря: у латаній свитині і без чобіт, а грошей носив повні кишені. Що ж робив із тими грішми? Викупав невільників із неволі. Іще ж до того знав лічити усякі болі й замовляти усякі рани. Може, він помагав своїми молитвами над недужими, а може і своїми піснями, бо в його піснях лилась, як чари, що слухає чоловік і не наслухається. За теє-то, за все поважали його козаки, як батька, і хоч би, здається, попросив у кого останню свитину з плечей на викуп невільника, то й йому оддав усякий».

«Я в ваші чвари да свари не мішаюсь».

«А більше мені не по нутру ота мізерна пиха, що розвелась усюди по Гетьманщині. Почали значні козаки жити на людський кшталт із великої розкоші. І вже байдуже їм тепер старосвітські співи, що й людям у подобу… Дух мій не терпить сього!»

Характеристика образу Божого Чоловіка

Народні ідеали гуманізму, мудрості, моральної досконалості яскраво розкриті в образі сліпого бандуриста — Божого чоловіка.

Це не старець і не жебрак, а патріот, воїн Божий, ходяча совість народу. Мирське життя для нього нічого не значить. Свою сліпоту він вважає не каліцтвом, а Божим знаменням, тому й осуджує тих кобзарів, які за чарку горілки поробилися придворними поетами й музикантами. Він не приходить на Ніжинську раду, але після неї виринає, наче з забуття, на Череваневому хуторі, де мудро пояснює осиротілому Петрові, що то тільки здається, ніби зло підім’яло під себе добро

Божий Чоловік прагне осягнути думкою найпотаємніші порухи людської душі: «Співаючи пісню, од серця голосить і до плачу доводить, а сам підведе вгору очі, наче бачить таке, чого видющий зроду не побачить» . Дума про Хмельницького, пісні в його виконанні не лише оживляють у пам’яті сторінки драматичної історії України, а й формують національні ідеали, спонукають слухача замислюватися й над сенсом свого життя.

П. Куліш знайшов новий і, безперечно, цікавий ракурс для змалювання образу народного співця. Божий чоловік не закликає народ до боротьби, як Шевченкові кобзарі, як зображує їх і народна традиція, а кличе до милосердя, доброти. «В мене,— каже,— одна дорога по всьому світу. Блаженні милостивії, яко тії помилувані будуть»,— відповідає він Шрамові на запитання, куди він ітиме.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *