Образ Кирила Тура «Чорна рада»

чорна рада скорочена

Образ Кирило Тур — це втілення козацького лицарства, романтичний і найбільш суперечливий образ. Цитатна характеристика Кирила Тура та його образу наведена в статті.

Образ Кирило Тур «Чорна рада»

Портрет і зовнішність Кирила Тура

  • — «здоровенний козарлюга»;
  • — очі «так і грають», «враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх»;
  • — кремезна постать з розкішними вусами;
  • — широка, буйна натура прагне простору, незвичайних пригод, одчайдушних вчинків.

Риси характеру і вдачі Кирила Тура

  • — відвага і волелюбність;
  • — сильний, енергійний, незламний;
  • — ярий захисник запорозької честі;
  • — поважне ставлення до гетьмана;
  • — високе благородство і щирість;
  • — мужність під час кари киями;
  • — здатний до самопожертви;
  • — запорозька рівність і безкорисливість;
  • — добрий товариш і побратим;
  • — химерний запорожець;
  • — зневага до буденного життя;
  • — меткий розум;
  • — глибока релігійність.

Поведінка Кирила Тура

  • — іноді зухвале ставлення до інших;
  • — непередбачувана, часто нелогічна;
  • — випадки ігнорування законів Січі (викрадення нареченої гетьмана);
  • — діє за покликом серця;
  • — почуття власної гідності.

Соціальне у характеристиці героя Кирила Тура

  • — батько — запорожець, мати і сестра — звичайні селяни;
  • — заперечує патріотичні почуття в самому собі, але вчинки запорожця свідчать про прямо протилежне;
  • — зневажає щоденний побут, родинний затишок.

Джерела створення образу Кирила Тура

  • — химерний козак Мамай;
  • — перекази про характерництво запорожців;
  • — героїчні мотиви народних дум;
  • — пісні про волелюбних представників козацтва.

Казкові якості, притаманні Кирилу Туру

— вміння заворожити двері й людей;

— здатний утекти із замкненого приміщення.

Мова персонажа:

— говорить «загадками»;

— пересипає її приказками, прислів’ями, пісенними зворотами;

— містить уривки з пісень і дум.

Цитатна характеристика Кирила Тура «Чорна рада»

«Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває»

«…був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густі брови аж геть піднялись над тими очима, і — враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх».

«Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись вперше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорнії, густії брови аж геть піднялись над тими очима».

Я. Сомко про Кирила:

«Низовці зледащіли після Хмельницького, а все-таки між ними єсть люди драгоціннії. От хоч би й отсей Кирило Тур. Не раз він мені ставав у великій пригоді. Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває.». «Я знаю, що він шаблею ворога лучче, ніж язиком».

М. Черевань про Тура:

«Душа, а не запорожець!»

Кредо Тура:

«Честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала».

«Наша мати — війна з бусурманами, наша сестра — гостра шаблюка!.. Запорожця господь створив не для запічка!»

Характеристика образу Кирило Тур «Чорна рада»

 До запорожців належить курінний отаман Кирило Тур, але разом із тим він належить до оточення Сомка. Козак не тільки допомагав не раз ще юному Сомкові, а й тепер за нього ладен накласти головою. Своїм метким розумом січовик збагнув, що Брюховецький хитрий і підступний, що до влади він рветься, маючи на меті досягти панування та багатства. Як і автор, Кирило Тур є патріотом батьківщини.

Незважаючи на велику енергію, хоробрість, лицарство, він не підносився серед козацтва вище курінного отамана. Та й не прагнув Кирило Тур пошитися у значне заможне козацтво. Ніколи він не виявляв інтересу до панства і власної користі. Зміст його життя — товариство, побратимство, лицарська честь, незалежність.

Це образ химерного запорожця, який хоче бути таким характерником, як ті, що про їхні вчинки оповідає народ. Кирило приваблює до себе своєю вдачею. Він часто висловлює свої думки й почуття мовою народних пісень та дум. Він зневажає буденне життя, бо волелюбна вдача прагне просторів, одчайдушних вчинків. Він мріє податися в гірську Чорногорію, бо йому всюди тісно, ніде не знаходить він вдоволення жадоби лицарських вчинків і пригод.

За рішенням ради запорожців Кирило Тур зазнав покарання, як говорив «січовий батько» Пугач, за те, що «знюхавсь поганий з бабами і наробив сорому товариству на всі роки. За звичаями запорожців винуватця карають киями!
«Однак Кирило Тур показав себе добрим запорожцем: і не зморщивсь, і не застогнав».
Козак лагодиться вирушити у далеку дорогу — Чорногорію. «Наша мета — війна з бусурманами»,— говорить він, маючи намір брати участь у визвольній боротьбі чорногорців проти турецького гноблення.

Коментарі:
  1. 3 года ago
  2. 3 года ago
  3. 3 года ago
  4. 2 года ago
  5. 7 месяцев ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *