Олег Чорногуз біографія

Мистецтво

Олег Чорногуз біографія скорочено українського письменника, журналіста, редактора журналів «Перець» та «ВУС», автора численних книжок гумору та сатири викладена в цій статті.

Олег Чорногуз біографія

Олег Федорович Чорногуз народився 15 квітня 1936 в с. Іванів, Калинівського району, Вінницької області. Батько був лікарем-ветеринаром.

Після закінчення Івано-Франківської с/ш № 5 вступив до Чернівецького військового училища, але згодом покинув навчання.

У 1959 році вступив на факультет журналістики Київського університету ім. Т.Шевченка, який закінчив у 1964 році.

Свою творчу діяльність він розпочав у редакціях районних газет на Вінничині.

19611963 — завідувач відділу листів Погребищенської райгазети.

1963–1964 — завідувач відділу сатири та гумору газети «Вінницька правда».

19831986 — завідувач редакції прози, директор видавництва «Радянський письменник».

Більше 20 років працював у журналі «Перець» — від фейлетоніста (у 1964) до головного редактора (у 1986).

Член НСПУ (з 1963), НСЖУ (з 1960).

Був делегатом XXXIX сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від України (1984 рік, Нью-Йорк). Захоплюється риболовлею.

Член ради Товариства «Вінничани у Києві».

Лауреат премій ім. Остапа Вишні, ім. І.Багряного, ім. О.Гончара та ін.

Твори Олег Чорногуз

Серед найвідоміших книг письменника:

  • повість «Голубий апендицит» (за яку і автор, і редакція журналу «Прапор» були піддані компартійній критиці, зокрема й у московській «Правді»);
  • книги гумору та сатири «Портрет ідеала», «Сіамський слон», «Веселі поради», «Між нами кажучи», «Сповідь старого холостяка», «Як доглядати Зевса», «Українські колобки» та ін.
  • Сатиричні романи: «Аристократ» із Вапнярки» (написаний 1973, опублікований 1979 р.), «Претенденти на папаху» (1983), «Вавілон на Ґудзоні» (1985), «Я хочу до моря» (1974, знятий з друку, опублікований 1989 р.), «Дари піґмеїв» (2005), «Примхи долі» (2006), «Золотий скарабей» (2007), «Ремезове болото» (2007), «Гроші з неба» (2009), «Твори» (в 2 т., 1986), «Твори» (в 7 т., 2006).
Оцініть статтю
Додати коментар

  1. амзар

    Класно вобще

    Відповіcти