Олег Чорногуз «Як вибрати ім’я» аналіз

Олег Чорногуз «Як вибрати ім’я» аналіз

Олег Федорович Чорногуз — відомий український письменник, автор багатьох гумористичних творів. 1971 року вийшла у світ одна з найоригінальніших його книг — «Книга веселих порад». Форма «веселих порад» як різновид прозового лі* тературного фейлетону в українській літературі трапляється рідко. Скількох проблем сьогодення торкається автор, подаючи матеріал у формі викладу поглядів людини, умудреної життєвим досвідом.

Поради люблять давати практично всі. Головний герой твору на цьому ділі собаку з’їв. Він компетентний практично в усіх життєвих питаннях, тому не пропускає жодної можливості висловити свою точку зору. А враховуючи те, що деякі люди не надіються на себе, а роблять так, як їм підказали, то оповідач зрідка дозволяє собі посміятися з таких людей, виявити своє лукавство. Влучне слово, дотепність, афористичність вислову, доброзичливість гумору, самобутність мови, художній лаконізм — характерні ознаки стилю автора.

А ще письменник виявляє себе як добрий знавець життя і побуту людей, про що свідчить ситуація, описана в гуморесці «Як вибирати ім’я». Творчий геній народу витворив загадку: «Що належить тобі, але користуються ним»частіше інші?» Згадали? Звичайно, це ім’я. Тому й зрозуміло, чому часто до добору імені новонародженому підключаються не тільки батьки, а й найближчі ролнчі та друзі — їм не байдуже, яке ім’я вони будуть часто вживати.

Із чого слід починати? «Перш за все, слід забути про будь-які сімейні традиції, якщо вони якимось дивом збереглись у вашій сім’ї. Все то пережитки минулого. Тепер нові часи, нові імена. Не варто в ці дні згадувати батька Арсена чи діда Андрія, а тим більше прадіда Данила. Не треба згадувати й маму, бабу, прабабу. Не варто задумуватись і над майбутнім. Хай вас не хвилює вже тепер, як поставиться ваш син чи донька до підібраного вами імені. Це їх не цікавить. Вони ще до цього не доросли. Єдине, що в ці щасливі для вас дні має вас цікавити, так це “Книга власних імен” та поради знайомих».

Та швидко бажання назвати дитину на честь якогось із пращурів зазнає фіаско під неабияким тиском друзів та знайомих. Вашу дитину всі хочуть назвати якось незвичайно, небуденно і вже ж, зрозуміло, нетрадиційно. За цих обставин забуваються імена українські, що переходять від покоління до покоління. Так серед Тарасиків, Богданків з’являється Жюль, Жни чи Гарик. Підрісши, така дитина почуватиметься незатишно серед однолітків, які частенько ще й кепкують з носія чудернацького імені. А щоб того не трапилось, Олег Чорногуз за допомогою гуморески радить щасливим батькам зупинитись і добре подумати, перш ніж дати ім’я своєму немовляті. «Останнє, що я вам пораджу, це не забудьте за гармонію імені й прізвища. Це дуже важливо, Подаю приклади: Ніпель Кукурудза, Травіата Пацюк, Жульєна Миска, Анжела Кендюх, Вольдемдр Копистка, Гонората Пузир, Геракл Гарбуз, Жузі Коза, Неда Баран, Атгіла Шкапченко й Аполлон Козолуп. Якщо ця гармонія є, вважайте, що ім’я ви вибрали правильно. Діти вам дякуватимуть. Особливо, як підростуть».

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: 7 клас

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *