“Археологія” Ольжич аналіз ідейно-художній викладено в цій статті.
Олег Ольжич “Археологія” аналіз
Олег Ольжич вільно оперує часовими площинами у межах одного твору. Око ліричного героя повертається в первісні часи, в епоху праслов’янського племені: «Ми жали хліб. Ми вигадали млин. Ми знали мідь. Ми завжди воювали».
У такий спосіб ліричний герой ідентифікується з давнім пращуром: «Я жив колись в простому курені Над озером з ясними берегами». Водночас такі «голоси», що символізують код давньої культури, не випадкові в художньому світі поета. Вони творять відчуття взаємозв’язку і взаємозалежності культур та епох світової історії, висвітлюють контекст людської цивілізації. Це засвідчує вміння митця збагнути філософський сенс історичних подій, образів і символів.
Ольжич Олег “Археологія” вірш
Л. Мосендзовi
Поважна мова врочистих вiтрин.
Уривчастi передвiку аннали.
— Ми жали хлiб. Ми вигадали млин.
Ми знали мiдь. Ми завжди воювали.
— Мене забито в чесному бою,
Поховано дбайливою сiм’єю.
Як не стояти так, як я стою
В просторiй залi мудрого музею?
Так виразно ввижається менi
Палючими безсонними ночами:
Я жив колись в простому куренi
Над озером з ясними берегами.
Аналіз вірша Олега Ольжича “Археологія” Ви можете доповнити через форму коментарів, щоб допомогти своїм одноліткам.
