Опис білки

былка загадки

Опис білки художній чи науковий потребує знаннь не лише про зовнішній вигляд цих тварин, а і про їх поведінку.

Твір опис білки

Білочка невеличке  звірятко, яке живе у лісах та парках.

В неї руденька пухнаста шубка, яка навесні стає майже сірою, бо білка линяє. На вушках, що постійно стирчать угору, кисточки. Пухнастий хвостик, що допомагає у стрибанні, піднятий догори. Оченята кориченеві та блискучі.

Це дике звірятко добре стрибає з гілки на гілку та між деревами, керуючи хвостиком, мов кермом.

Коли постукати горіхом по горіху, то білочка здаля почує і прискаче, щоб взяти їх. Іноді навіть з рук людини. Коли їсть, то тримає їжу передніми лапками.

Художній опис білки

Одного разу я побачила на дереві у парку білочку. Золотисто-коричневу, лише кінчик хвостика білий, ніби сметаною политий. Хвіст набагато більший від самої білочки. Він пишний і пухнастий. Лапки в неї короткі з добре розвиненими пальчиками, міцними і цупкими. Завдяки гострим кігтикам тваринка швидко пересувається стовбурами дерев, легко чіпляється за гілки. Зуби у білочки міцні і гострі. Вони легко розгризають найміцніші горіхи. З усіх лісових мешканців білочки є найжвавішими, найнепосидючими і найкрасивішими звірками.

Мені подобаються білочки, і я з задоволенням спостерігаю за ними.

Опис білочки

Одного разу ми з мамою прогулювалися по парку. Була вже пізня осінь. І тут я помітив, що хтось ворушиться на товстому стовбурі старого дерева. Я подивився туди й побачив білку! Вона трималася на стовбурі, міцно вчепившись в кору кігтиками на лапках.

З першого погляду було видно, що хутро в білочки дуже густе та пухнасте. Я цьому не здивувався, адже до зими всі звірі відрощують теплі шуби. В шубці звірка поєднувалися три кольори: червоно-рудий, попелясто-сірий і білий. Спинка та голівка білочки були рудими, боки сіренькими, а черевце — білим.

Білочка, не кліпаючи, дивилася на нас своїми блискучими чорними очима. Вони нагадували мені вуглинки. Вушка на маленькій голівці звірка дивилися вгору. Я помітив на них смішні китиці. У школі нам розповідали, що ці китиці виростають на вухах у білочок якраз до зими, а влітку їх там немає.

Але самим розкішним у білячому зимовому вбранні був, звичайно, її хутряний пухнастий хвіст! Адже він навіть замінює білці парашут, коли вона скаче по деревах! Я помітив, що хвіст звірка мав сірий з рудим колір. Він видався мені дуже великим, навіть більше самої білочки!

Тут білочка, швидко перебираючи своїми сильними чіпкими лапками, миттю видерлася по стовбуру дерева. Маленька альпіністка зникла за гілками. Вона запам’яталася мені справжньою пухнастою красунею!

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *