Опис дятла

дятел опис

Дятел — птах, досить великого розміру; один із найвідоміших лісних жителів. Опис дятла на українській мові часто потібний для написання твору, статті про цього птаха, чи про лісних жителів.

Опис дятла

Опис дятла художній

Дятел — лісовий доктор, ритмічно вистукує звуки, які проносяться по усьому лісу! Маленька пташка з нарядним яскраво-червоним чубком, голівка і спинка чорні. На чорних крилах білі смужки і плямочки. «Прилетіли улани, сірі жупани, червоні шапочки: рубають пень на шепочки». Цю загадку нерідко загадують бабусі своїм онукам. І придумана вона про дятла. Як тільки його не називають — і «швидкою допомогою», і «лісовим доктором», і «санітаром дерев».

А усе тому, що міцним і невтомним дзьобом-молоточком він цілий день вистукує стволи дерев. Сяде дятел на ствол дерева, гострими кігтиками зачепиться за нього, зіпреться на жорсткий хвіст і стукає по хворому дереву. Він  наполегливо роздовбує кору старезного дерева, відшукуючи комах а також сигналізує про володіння територією.
Тому дятла і називають лісовим доктором, адже він хворі дерева лікує, з-під кори шкідників дістає.

Короткий опис дятла

Дятел- невеличка пташка, що живе у лісах, парках та скверах. Пір’я на спині і крилах у нього чорного кольору, а грудка біла, на голові, ніби червона шапочка вдягнена. У дятла міцний дзьоб. Ним він дістає комашок та личинок з-під кори дерев. Міцно тримається дятел своїми кігтистими лапками за стовбур, спираючись на хвіст тримає він вертикальне положення. Дуже велику користь приносить ця пташка.

Науковий опис дятла

Дятел відіграє важливу роль в екосистемах лісу, залишаючи видовбані ним дупла для інших дрібних птахів, таких як синиць і мухоловок. Крім того, він у великій кількості поїдає лісових шкідників — попелиць, гусениць метеликів і комах, які живляться деревиною

Довжина 22—27 см,

Розмах крил 42—47 см,

Маса 60—100 г.

Дятел розміром з дрозда. У забарвленні дятла переважають чорні й білі тони, які в поєднанні з яскраво-червоним (у окремих підвидів — рожевим) підхвістям і надають птахові строкатого вигляду. Верх голови, спина і надхвістя чорні з синюватим блиском. Лоб, щоки, плечі та черево бурувато-білі; останнє залежно від району проживання може бути світлішим або темнішим, варіюючи від чисто білого до бурого або майже шоколадного. На плечах розвинені великі білі поля, між якими проходить чорна спинна смуга. Махові чорні з широкими білими плямами, які на складеному крилі утворюють п’ять поперечних світлих смуг. Хвіст чорний, за винятком двох крайніх стернових пір’їн, які білого кольору. Райдужна оболонка коричнева або червона, дзьобсвинцево-чорний, ноги темно-бурі. Від основи дзьоба до бічної частини шиї, а потім убік до чорного зашийку тягнеться добре помітна чорна смуга — «вуса», облямовуючи білу щоку.

Самець відрізняється від самки червоною поперечною смугою на потилиці. У молодих птахів незалежно від статі тім’я червоне з чорними поздовжніми штрихами. В іншому молоді відмінностей в забарвленні оперення від дорослих не мають. Хвіст середньої довжини, загострений і дуже жорсткий, тому що служить головним чином опорою в ході лазіння птаха по стовбуру дерева. Дятел добре і швидко літає, проте у всіх випадках віддає перевагу лазінню по стовбуру, користуючись крилами лише для перельоту на сусіднє дерево.

Ось такий опис дятла художній та науковий представлений у цій статті. Для написання твору про дятла ви можете поєднати ці описи та доповнити їх.

Коментарі:
  1. 1 неделя ago
  2. 2 дня ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *