Опис зайця

Твір-опис

Якщо вам потрібно написати опис тварини зайця на українській мові у науковому чи художньому стилі, надаємо твір опис зайця, узявши за основу який ви зможете легко використовуючі певні дані та інформацію самостійно написати власний твір опис про зайця.

 Опис зайця

У нашій країні найбільш поширені два види зайця : біляк і русак. Обидва влітку буро-сірого кольору. До зими русак трохи світлішає, а біляк різко змінює забарвлення хутра на чисто біле. Біляк живе в лісі – це лісовий заєць. Днем біляк спить, а вночі виходить на годівлю. Взимку він харчується корою дерев. Заєць біля дерева часто піднімається на задні лапи, щоб дістати кору яка більш м’яка. Найчастіше гризе він молоді осики, берізки, бігає на берег річки, щоб поласувати м’якою корою верби.

Заєць- біляк легко пересувається по глибокому снігу. Ноги його до зими обростають шерстю, навіть між пальцями виростає волохата шерсть. Зайцю тепло, та й втриматися на снігу легше: нога стає ширша, наче біляк надів лижі. Коли заєць стрибає, він так само як і білка, заносить задні ноги далеко вперед. Від них-то і залишаються на снігу ямки більшого розміру, ніж від передніх лап.

За заячим слідом можна добратися і до зимового лігва зайця. Взимку лігво глибше і являє собою довгасту ямку. У ній заєць ховається і від ворогів, і від вітру. Але заєць не лягаю попусту: так ніби біг, біг, побачив відповідне містечко і влігся . Ні, він почне петляти, повертатися по своєму сліду, робити величезні стрибки убік – все, щоб заплутати слід. Наплутає, запетляє і зробить останній стрибок. Пробіжить ще трохи і ляже. Іноді в сильну завірюху зайця заносить зовсім. Над ним утворюється сніговий звід, з під якого йому доводиться викопуватися, щоб вийти на світло.

Заєць- русак живе в полях і степах. Він теж відправляється на годівлю вночі, розкопує сніг на озимих. Коли поле покриває глибокий сніг, і русак не може дістатися до озимини, він починає бігати на городи – гризти качани. Якщо їх немає, скаче до стогів сіна. Він бігає також і в сади, де обгризає кору молодих яблунь. Русаки приносять садам великої шкоди. Днем русак спить в ямці на лузі або в полі. Часто він забивається і під кучугуру снігу.

Біляк в лісі більше покладається на слух. Ховаючись, він частіше, ніж русак завмирає і залягає. Від погоні зайці йдуть кругами. У біляків вони менші, у русаків ширші. Русак на ходу нерідко зупиняється, намагаючись побачити ворога. А ворогів у зайців тьма: мисливці, вовки, лисиці, собаки, орли, сови. Але більш за все боїться він лісової кішки – того й гляди ринеться з вершини, як з неба, стрибне на спину. Зайців рятує їх здатність швидко бігати: під час погоні вони можуть пробігти за годину 70 км.

Біляка рятує також біла шуба під колір снігу, а русак на полі схожий на пеньок або камінь, припорошений снігом. Однак заяче плем’я досить живуче. Зайчиха приносить 3-4 посліду на рік від 3 до 10 дитинчат в кожному. Перші зайчата народжуються, як правило, в березні, останні – в вересні. Після народження дитинчат зайчиха, нагодувавши, залишає їх на 2-3 дні. Зайчата весь цей час сидять у траві нерухомо, що рятує їх від хижаків. Ще 3-4 рази погодує їх мати або інша зайчиха. А через 1,5-2 тижні після народження зайчата починають самостійно годуватися рослинами.

Тепер ви знаєте багато цікавої і необхідної інформації, щоб самостійно написати твір про опис зайця, такі як художній опис зайця, науковий опис зайця чи навіть опис зайця взимку.

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. зайка

    Зайчик. Текст – опис.
    Із малюнка на мене дивиться зайчик.

    Ця тваринка є невеликого розміру. Має шерсть білого кольору, значить настала зима. Шерсть коротка та густа і зігріває його від холоду. На невеличкій мордочці добре видно два вуха, що прислухаються до кожного звуку у лісі. Два маленькі ока спостережливо зауважують все, що відбувається навкруги. Позаду є хвостик. Він маленький, пухнастий та круглої форми. Задні лапи довші за передні. Це дозволяє йому швидко стрибати, рятуючись від ворогів.

    Звірятко гарне та прудке.

    Текст зі ніжно-зменшувальними (пестливими) словами.

    Із невеликого малюночка на мене дивиться зайченятко.

    Його шерсть біленького кольору, значить настала зимонька. Ця тваринонька є невеликого розміру. Шерсть коротенька та густенька і зігріває зайченятка від холоду. На невеличкій мордочці добре видно два вушка, що прислухаються до кожного звуку у лісочку. Двоє маленьких оченяток спостережливо зауважують все, що відбувається навкруги. Позаду є хвостик. Він маленький, пухнастенький та кругленької форми. Задні лапки довші за передні. Це дозволяє йому швиденько втікати й стрибати, рятуючись від ворогів.

    Звірятко дуже гарненьке та прудке.

    Відповіcти