«Ой у степу криниченька»

«Ой у степу криниченька» —  народна чумацька пісня, оповідає про тяжку долю чумаків. Чумаки лагодили вози, запрягали волів, збиралися у валки й вирушали в довгу й небезпечну дорогу —у Крим по сіль.

«Ой у степу криниченька» текст

Ой у степу криниченька,
З неї вода протікає. (2)
Гей, там чумак сиві воли пасе
Та з криниці напуває.

Воли ревуть, води не п’ють.
Бо в Крим доріженьку чують. (2)
Ой Бог знає, та Бог і відає.
Де чумаченьки ночують.

Ой ночують чумаченьки
В чистім степу при долині, (2)
Розпустили сірі воли пасти
При зеленій муравині.

Умер, умер чумаченько
Та в неділеньку вранці, (2)
Поховали того чумаченька
У зеленому байраці.

Ой прилетіла сива зозуленька.
Та все «ку-ку» та «ку-ку». (2)
— Ой подай, чумаче, та подай, голубе,
Та хоч правую руку!

— Ой рад би я, моя мила.
Хоч обидві подати: (2)
Насипано та сирої землі.
Що не можу підняти.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *