Павло Глазовий «Святий музей»

«Святий музей» Павло Глазовий

Двісті літ стояла церква
Та й музеєм стала,
Щоб публіка по квиточках
Її оглядала.
Зайшла баба до музею.
Цілує ікони,
Відважує на всі боки
Низенькі поклони.
Біля виходу картину
Вгледіла велику
Й давай на ній цілувати
Бородату пику.
А ізбоку хтось промовив:
– Це вже бабі кришка…
Кого ж то ви цілуєте?
То ж Распутін Гришка!
Баба швидко повернулась,
Глянула лукаво:
– А ти мені не указуй,
Бо я маю право.
Тепер уже таке врем’я
Свободне настало,
Що цілує хто де хоче
І кого попало.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *