«Павутинка» аналіз

«Павутинка» аналіз твору Р. Акутаґави викладено в цій статті.

«Павутинка» аналіз

Жанр. Філософська новела (твір короткий за обсягом,  має одного головного героя – Кандату; розповідається про два епізоди з його життя; сюжет твору  напружений: читач весь час очікує, чи дістанеться Кандата раю; фінал  несподіваний. Автор порушує важливі питання людського буття — сенс життя, місце в ньому милосердя та гуманізму, відповідальності за свої вчинки)

Тема: протистояння добра і зла,   Будда дає шанс Кандаті вибратися з пекла.

Ідея: утвердження принципів гуманізму;  тільки добрі справи допоможуть досягти гармонії із собою, жити в добрі і злагоді зі світом; людина  несе відповідальність за кожний свій вчинок.

Головна думка — Кожен повинен відповідати за свої вчинки. Існує вища справедливість, і за все прийде розплата.

Художній простір — події відбуваються у потойбічному світі: у раю та в пеклі

Художній час чітко прописується лише для подій, що відбуваються в раю: з ранку до полудня. Саме цей час асоціативно пов’язаний із сонцем, світлом, красою, добром та гармонією, що панують у раю. У пеклі час зупинився. В цій «безодні» панує суцільна темрява

Композиція. Три частини: Рай →  Пекло → Рай. (композиційний прийом – обрамлення)

Реальне і алегоричне у творі «Павутинка»

Реальне Алегоричне
Кандата ─ великий лиходій.

Можливість спокути гріхів

Рай.

Пекло.

Павутинка з грішниками

«Павутинка» сюжет

Одного ранку Будда бродив на самоті по берегу райського лотосового ставка. Він зупинився в роздумах і раптом побачив все, що творилося на дні лотосові ставка, що доходило до самих надр пекла. Там, внизу, товпилося безліч грішників. Погляд Будди впав на одного з них. Звали його Кандата, і був він страшним розбійником: вбивав, грабував, підпалював, але він зробив одну добру справу. Якось в гущавині лісу він мало не наступив на крихітного павучка, але в останню мить йому стало шкода тваринки і він прибрав ногу. Будда захотів винагородити розбійника за добру справу і врятувати його з безодні пекла. Побачивши райського павучка, Будда «підвісив прекрасну срібну нитку до зеленого, як нефрит, листу лотоса» і опустив її кінець у воду. Павутинка стала спускатися вниз, поки не досягла глибин пекла, де Кандата разом з іншими грішниками терпів люті муки в Озері крові. Раптом він підняв голову і почав вдивлятися в темряву. Він побачив, як з неба до нього спускається, поблискуючи тонким промінцем, срібна павутинка, немов побоюючись, як б її не помітили інші грішники. Кандата заплескав в долоні від радості. Схопившись за павутинку, він почав щосили дертися вгору — для досвідченого злодія це було справою звичною. Але від пекла до неба далеко, і Кандата втомився. Зупинившись перепочити, він глянув униз. Він піднявся так високо, що Озеро крові сховалося з очей, а вершина страшної Голковий гори була під ногами. Він радісно закричав: «Врятований! Врятований!». Але побачив, що безліч грішників обліпили павутинку і повзуть слідом за ним все вище і вище. Кандата злякався, що павутинка може порватися і він знову потрапить в пекло, і закричав, що це його павутинка і він нікому не дозволяв підніматися по ній. І тут павутинка, до того часу ціла і неушкоджена, з розірвалася саме там, де за неї чіплявся Кандата, і він полетів вниз. Будда все  бачив. Коли Кандата занурився на саме дно Озера крові, Будда з засмученим обличчям продовжив прогулянку.

 

Композиція «Павутинка»

Експозиція — Будда прогулюється в раю.

Зав’язка — Будда випадково заглядає в пекло і бачить Кандату та вирішує йому допомогти.

Розвиток подій — негідник бачить павутинку й дереться нагору, прагнучи потрапити до раю.

Кульмінація — Кандата дивиться вниз, на пекло, бачить грішників, що лізуть за ним, проявляє свою агресивну егоїстичну сутність.

Розв’язка — павутинка обривається над головою Кандати, грішник тепер назавжди летить у пекло.

Епілог — Будда розмірковує про нереалізований грішником Кандатою шанс. Будда і лотоси.

 

 «Павутинка» символи

  • Будда Добро, гармонія, умиротворення, моральний ідеал.
  • Лотос вважається в Японії священною квіткою, пов’язаною з буддизмом. Лотос символізує вчення Будди, утілюючи досконалість, мудрість, духовну чистоту, прагнення до моральної довершеності й просвітлення. Згідно з японською міфологією — Світове Дерево, що з’єднує три рівні світобудови: його корінь знаходиться в мулі (болоті), стебло — у воді, а листя і квітка — звернені до неба. Лотос нагадує про те, що в якому б середовищі не народилася людина й де б не перебувала, вона здатна досягти високого та світлого ідеалу. Адже Лотос починає рости на дні озера, у бруді й воді; він повільно росте вгору, а коли виходить на поверхню озера, перетворюється на чудову квітку. Тому ще одне символічне значення лотоса — це перемога краси й чистоти над брудом життя.
  • Вода, озеро  — початок і кінець усього сущого на землі, символ очищення душі й тіла, джерело життя. (Опуститися в озеро означає , з одного боку, смерть, а з іншого – зцілення і відродження)
  • Павук для японців (з позицій буддизму) — Великий Ткач, Творець світу, його центр; посередник між світами, простором і часом; символ мудрості; символ життя — пряде нитку Долі.
  • Павутина (з позицій буддизму) — символ сходження, підйому (синонімічні поняття — гора, хрест, драбина, дерево, ліана); нитка Доля, якою Великий Ткач (павук) прив’язує людей до павутини життя (минуле — теперішнє — майбутнє); символ скороминущості життя і плинності часу; спіраль, що уособлює собою творіння і розвиток; символ праведного життя, шлях до спасіння душі
  • Срібляста нитка — у східних філософіях це нитка, яка тримає життя людини.
  • Павутинка-нитка:

-на земному шляху Кандати лише одна добра справа;

-нитка долі, один кінець якої — в руках людини, інший — у владі вищої сили, провидіння;

-зв’язок між світами: рай — земля — пекло.

  • Річка Сандзунокава, Криваве озеро, Шпиляста гора, Кандатазло, гріховність людини, розплата за злочинне життя на землі.
  • Ранок — початок нового, схід сонця, надія, переродження душі

 Історія написання  «Павутинка»

Новелу «Павутинка» вперше надруковали в журналі «Червоний птах», який видавала група письменників спеціально для дітей, маючи на меті розвивати моральні якості та творчі здібності дітлахів. Провідна думка твору А. Рюноске цілком відповідала меті видання, адже письменник зміг утілити глибокий моральний зміст у довершеній формі.

План «Павутинка»

І частина. Рішення Будди віддячити за добро Кандаті.

ІІ частина. Невикористаний шанс.

ІІІ частина. Засмучений Будда

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *