Перші писемні згадки про давніх слов’ян ЗНО

Перші писемні згадки про давніх слов’ян

Прабатьківщиною слов’ян є територія від Дніпра до Одри. До V ст. слов’янські пам’ятки входили до складу археологічних культур поряд із пам’ятками інших народів, на­приклад, на межі ер — до зарубинецької та пшеворської культур, у III ст. — до черняхівської культури. Власне слов’янські археологічні культури постали в V—VI ст. н. е.

Перші писемні згадки про давніх слов’ян (венедів) належать римським історикам І—II ст. Плінію Старшо­му, Тациту й александрійському географові II ст. Птолемею. Ці відомості досить стислі, докладніше розповідає про слов’ян готський історик VI ст. Йордан, називаючи їх ще й антами та склавинамн. Назва народу «слов’яни» вживається в джерелах з VI ст.

Суспільне, господарське та духовне життя давніх слов’ян:

  • слов’яни жили племенами, що їх очолювали обрані громадою вожді. Слов’янські племена об’єднувалися у великі військові союзи, наприклад, антське об’єднання. Отже, давні слов’яни в V- VII ст. наблизилися до створення держави. Прокопій Кесарійський у VI ст. писав: «Ці племена, скла- вини й анти, не підлягають одній людині, а з давніх-давен живуть у демократії, тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони обмірковують спільно»;
  • основними заняттями давніх слов’ян були підсічне орне землеробство й осіле скотарство. З-поміж ре­месел особливого розвитку набули ковальство, ливарна справа, гончарство, активно розвивалися про­мисли і торгівля;
  • релігія — язичництво (боги Дажбог, Перун, Стрибог, Велес), служителі обрядів — волхви.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *