Персоналії: розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в 9-14 ст.

Персоналії

Політичний, соціально-економічний і культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в IX-XIV ст.

Алімпій (Аліпій, Олімпій) Печерський (бл. 1050 — 17.08.1114) — іконописець, мозаїст, чернець Києво- Печерського монастиря. Навчався у візантійських майстрів. Брав участь у розписі Успенського собору (нині у Києво-Печерській лаврі). Існує припущення, що А. виконував мозаїчні роботи для Михайлівського Золотовер­хого собору в Києві. Малював ікони, які не збереглися до наших днів.

Анна Ярославна (Агнеса; між 1024 і 1032 — після 1075) — дочка Ярослава Мудрого, королева Франції. 4.08.1049 вийшла заміж у Реймсі за французького короля Генріха І. Після смерті чоловіка (1060) була регенткою під час правління свого малолітнього сина Філіпа І. Збереглися документи з її підписами — найдавнішими зраз­ками українського письма. Анна Ярославна привезла з Києва у Францію так зване Реймське Євангеліє (написане кирилицею), на якому присягали під час коронації французькі королі.

Володимир Ярославнч (р. н. невідомий— 1198) — політичний, військовий і культурний діяч. Галицький князь (1187—1198). Син Ярослава Осмомисла, останній представник галицької княжої династії Ростиславичів. Вів боротьбу з га­лицькими боярами. Ймовірний автор «Слова о полку Ігоревім».

Ігор Святославич (1151-1202) — Політ, діяч. Син чернігівського князя Святослава Ольговича. Новгород- Сіверський князь (з 1178) і князь Чернігівський (1198). 1169 брав участь у поході Андрія Боголюбського на Київ. Ігор Святославич — учасник боротьби за великокнязівський престол. 1185 організував похід проти половців, який закінчився не­вдачею, князь потрапив у полон, згодом зумів утекти. Похід Ігора Святославича на половців став сюжетною основою «Слова о полку Ігоревім».

Іларіон (р. н. невідомий — не раніше 1054) — церковний діяч і письменник, оратор. Перший митрополит з руських (1051), даних про перебування на митрополичому престолі після 1054 немає. Іларіон — автор видатного тво­ру «Слово про закон і благодать» (між 1037 і 1050). Був прихильником політичної і культурної самостійності Київської держави. Традиція приписує Іларіону авторство ще декількох богословсько-догматичних творів.

Кирило і Мефодій (світське — Костянтин і Методій; бл. 827, Солунь, тепер Салоніки, Греція — 14.02.869, Рим і близько 815, Солунь — між 6 і 19.04.885, Велеград, Моравія, не збереглося, сучасна територія Чехії) — слов’янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов’янської азбуки, брати. Навчалися у Константинополі. Влітку 863 на запрошення князя Ростислава переселилися до Моравії. Перед від’їздом Кирило і Мефодій створив одну з перших слов’янських абеток (є суперечки: кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали слов’янською мовою церковні книги, заклали основи слов’янської писемності та літератури, їхнім іменем була названа перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство.

Нестор (Нестор-літописець; Нестор Печерський; бл. 1055, Київщина — близько 1116-1121, Київ, похований у Ближніх печерах Києво-Печерського монастиря) видатний письменник і літописець, засновник давньоруської історіографії. 1074-1078 був ієродияконом Києво-Печерського монастиря. Нестор — автор творів «Читання про жит­тя і загублення … Бориса і Гліба», «Житіє Феодосія, ігумена Печерського» (бл. 1091), «Повість минулих літ» (бл. 1113, перша редакція, використав матеріали своїх попередників). В Україні день Нестора (9 листопада) є Днем укр. писемності. Ім’я Н. — першого вітчизняного історика, видатного письменника і мислителя європейського середньовіччя — стало символом ученого і патріота, діяльність якого спрямована на встановлен­ня історичної істини, на добро рідній землі.

Феодосій Печерський (Теодосій; близько 1036, Василів, тепер Васильків Київської обл. — 3.05.1074, Київ) — визначний церковний діяч, письменник. 1055 прийнятий засновником українського чернецтва Антонієм до монастиря. Феодосій Печерський близько 1062 став ієромонахом, згодом — ігуменом Києво-Печерського монастиря. Сприяв посиленню зв’язків з Візантією. Феодосій Печерський розпочав будівництво церкви Успіння Богородиці (1073-1089) та монастиря з келіями. Брав ак­тивну участь у політ, подіях, підгримував князя Ізяслава Ярославича. Збереглося 11 творів Феодосія Печерського: два послання до князя Ізяслава, вісім повчань і одна молитва. Канонізований 1108.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *