Персонолії: Українські землі в першій половині 17 ст

Персонолії: Українські землі в першій половині 17 ст

Борецький Йов (Іов; світське ім’я Інші; р. н. невідомий, с. Бірче, нині Городоцького р-ну Львівської обл. — 12.03,1631. Київ) — церк., політ, і освітній діяч, письмемник. Освіту здобув за кордоном, 1604-1605 ректор Львівської братської школи, Був 1615 одним із засновників Київської братської школи, згодом її ректор (1615-1618). 1620-1631 — київський православний митрополит. Борецький — автор полемічних творів на захист православ’я: «Протестація» (1621), «Юстифікація» (1622). 1628-1629 робив спроби примирити укр. православну і греко-католицьку церкву.

Вишенський Іван (між 1545-1550, Судова Вишня, нині Мостинського р-ну Львівської обл. — між 1621 і 1633, гора Афон, тепер Греція) — визначний письмемннк-полеміст, брав участь у діяльності Львівського братства. З кінця 80-х рр. XVI ст. мешкав у печері на Афоні. В 1605 приїздив в Україну, жив у Манявському Скиті. Відомо бл. 20 творів письменника, найвизначніші з них: «Викриття світового диявола», «Послання до єпископів», «Порада про очищення церкви», у яких він критикував берестейську унію та католицизм, весь тогочасний церк. і світський лад. Помилковими були виступи В. проти системи світської освіти, вивчення іноземних мов, античної філософії. Творчість письменника вплинула на розвиток жанру сатири в укр. л-рі.

Гуня Дмитро (р. н. і см, невідомі) — політ. і військ. діяч. Учасник повстання під проводом П. Павлюка, Наприкінці 1637 обраний гетьманом. Г. весною 1638 приєднався до повстання Я. Острянина. Після бою під Жовнином (тепер с. Жовнине Чорнобаївського р-ну Черкаської обл.) частина повсталих на чолі з Я. Острянином відступила на Слобідську Україну, а Г., обраний гетьманом повсталих, успішно відбивав атаки польських військ у таборі на р. Старець, згодом прорвав вороже оточення і прорвався на Запоріжжя. 1640 брав участь у поході запорожців на Крим. Подальша доля невідома.

Жмайло Марко (р. н. і см. невідомий) — політ. і військ. діяч. Запорізький гетьман і керівник повстання 1625. У листопаді цього ж року Ж. скинутий з гетьманства поміркованою частиною козацької старшини, яка уклала Куруківську угоду з польськими військами. Дальша доля невідома.

Могила Петро (21(30).12.1574, за ін. відомостями 31.12.1596(10.01.1597), Молдова — 1(11).01.1647, Київ)— видатний церк. і культ. діяч. Син Симеона — господаря Волощини (1601-1607) і Молдавського князівства (1607-1609). М. закінчив Львівську братську школу, вивчав теологію у Паризькому ун-ті. Брав участь у Хотинській війні 1620-21. Під впливом Й. Борецького Могила 1625 прийняв чернецтво. 1627 обраний архімандритом Києво-Печерської лаври, 1632 (за ін. відомостями 1633) — митрополитом Київським. Добився від короля Владислава IV визнання УПЦ («Статті для заспокоєння руського народу»). М. 1631 відкрив лаврську школу, яка 1632 була поєднана з братською і 1633 отримала назву Києво-Могилянська колегія (з 1701 — Києво-Могилянська академія). Реставрував Софійський собор і будинки Києво-Печерського монастиря. М. був меценатом письменників і художників. Автор ряду богословських творів «Служебник» (1629, 1639), «Хрест Христа Спасителя» (1632), «Анфологіон» (1636), «Євлогіон» («Требник Петра Могили», 1646) та ін.

Острянин Яків (Остряниця; р. н. невідомий — 6.05.1641, Слобожанщина) — політ. і військ. діяч. Був полковником реєстрових козаків, брав участь у війні Польщі з Московським царством. О. 1638 обраний гетьманом запорізьких козаків, очолив повстання, у червні зазнав поразки під с. Жовнин, тепер с. Жовнине Чорнобаївського р-ну Черкаської обл. З частиною козаків відступив на Слобідську Україну, заснував місто Чуіуїв, нині Харківська обл. О. убитий у ході козацьких заворушень.

Павлюк Павло (Бут; р. н. невідомий — 19.04.1638, Варшава) — політ. і військ. діяч. Брав участь у повстанні І. Сулими 1635. П. влітку 1637 сам очолив козацьке повстання проти польської влади. Зазнав поразки у бою біля с. Кумейки (тепер Чигиринського р-ну Черкаської обл., 6.12.1637), схоплений під Боровицею (нині Чигиринського р-ну Черкаської обл.). Страчений польською владою.

Рутський Велямин Йосиф (1574, с. Рута, побл. НІовгородка, тепер у Білорусі — 5.02.1637, Дермань, тепер Рівненська обл., похований у Вільно, 1655 перепохований у невідомому місці) — церк. діяч. Навчався у Кардовому ун-ті (Прага, 1590-1593), Вюрцбурзькому ун-ті (Німеччина, 1593-1596) та колегії святого Атаназія в Римі. Р. 1614 став митрополитом Київським, Галицьким і всієї Русі уніатської церкви. Дбав про піднесення освіти сільського духовенства. Р. підтримував ідею об’єднання уніатської та православної церков і створення єдиного Київського патріархату, вів переговори з цього питання з Й. Борецьким, П. Могилою, але безрезультатно.

Сагайдачний Петро (Конашевич-Сагайдачний; бл. 1570, с. Кульчиці, тепер Самбірського р-ну Львівської обл. — 10(20).04.1622, Київ) — видатний політ., держ. і військ. діяч. Освіту здобув в Острозькій академії. З 1601 перебував на Запоріжжі. С. уперше обраний гетьманом 1606 (за ін. відомостями — 1601). Завдяки його діяльності козацьке військо перетворилося у регулярне військ, формування. С. здобув ряд турецьких фортець, зокрема Кафу (сучасна Феодосія, АРК, 1616). Взяв участь у поході польського королевича Владислава на Москву (1618). За сприяння С. у Києві утворився культ, осередок (Й. Борецький, Є. Плетенецькнй, К. Сакович, М. Смотрицький та ін.), 1620 відновлено православну ієрархію. Полководець з усім Військом Запорозьким записався у Київське Богоявленське братство (1620). С. став першим укр. гетьманом, який прагнув поєднати військ, могутність козацтва з діяльністю ін. станів укр. суспільства. У вересні 1621 діяч очолював 40-тис. укр. військо, яке відіграло вирішальну роль у розгромі турецької армії під Хотином (тепер Чернівецька обл.). С. був поранений у цій биті отруйною стрілою, помер через кілька місяців. Майже всі кошти пожертвував на відновлення Богоявленського монастиря та утримання кількох братських шкіл. ІІохований у Києво-Братському монастирі.

Смотрицький Мелетій (спр. Максим; бл. 1578, за ін. відомостями 1572, с. Смотрич, тепер Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл. — 17(27).12.1633, за ін. даними 1634, Дермаиь, тепер Рівненської обл.) визначний письменик-полеміст, церк. і культ. діяч. Син Г. Смотрицького. Навчався в Острозькій академії, з 1601 у Віденській (тепер Вільнюс) єзуїтській колегії, згодом слухав лекції в ун-тах Німеччини, здобув учений ступінь доктора медицини. С. бл. 1608 поселився у Вільно, 1616 постригся в ченці. 1618-1620 викладач і ректор Київської братської школи, з 1620 — архієпископ полоцький. С. автор полемічних творів на захист православ’я «Антиграфі» (1608), «Тренос, або плач східної церкви…» (1610) та ін. 1627 перейшов на унію, з нього часу жив у Дерманському монастирі. Найвизначніший твір С. — «Граматика словенська») (1619).

Сулима Іван (р. н. невідомий, с. Рогощі, тепер Чернігівського р-ну Чернігівської обл. — 12.12.1635, Варшава) — політ. і військ. діяч. Брав участь у козацьких походах проти турків і кримських татар (1621, 1628, 1633), за що папа римський відзначив його золотою медаллю з власним портретом. Уперше як козацький гетьман С. згадується 1628. У серпні 1635 повертаючись з походу проти Османської імперії, зруйнував недавно збудовану Г. де Бопланом польську фортецю Кодак на Дніпрі та знищив її найманий нім. гарнізон на чолі з комендантом французом Маріоном. У грудні 1635 С. підступно схоплений частиною реєстрової старшини, яка передала його польській владі. Страчений (четвертований).

Федорович Тарас (Трясило; р. н. і см. невідомий) — політ. і військ. діяч. У 20-х рр. XVII ст. був корсунським полковником. Ф. після см. М. Дорошенка обраний гетьманом (1629). Весною 1630 очолив нац.-визв. повстання проти польської влади. Війська Ф. розгромили польську армію у Переяславському бою (Т. Шевченко описав ці події у творі «Тарасова ніч»), після Переяславської угоди відійшов на Запоріжжя. Брав участь у московсько-польській війні 1632-1634, 1635 ходив на Дон. Дальша доля Ф. невідома.

Читайте тему «Українські землі в першій половині 17 ст» щоб розширити свої знання.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *