«Пісенька про космічного гостя» Ліна Костенко

ліна костенко цитати

Ліна Костенко «Пісенька про космічного гостя»

Достигають яблука ранети (*).
Рання осінь листя золотить.
Гарний хлопець з іншої планети,
може, завтра в гості залетить.

Діло звичне — міжпланетні мандри.
Усміхнеться, зніме свій шолом.
Скаже: — Там, в сузір’ї Саламандри,
твій коханий бив тобі чолом.

Я спитаю: — Є у вас поети?
Як по-марсіанськи — макогін (1)?
Знаєш, там туманність Андромеди,
хай не йде так часто на обгін.

Він посидить, трохи відпочине,
цей мій дивний, нетутешній гість.
Планетарно синіми очима
про безмежний космос розповість.

Прийдуть люди з ним погомоніти,
хлібом-сіллю я їх пригощу.
Передам йому для Береніки
білі айстри в крапельках дощу.

Перевірю техніку в ракеті,
розкажу, як звуться журавлі.
Хай посіє в себе на планеті жменьку
слів із нашої землі.

Апарат космічний загуркоче,
пропливе смарагдовий (2) кортеж (3)…
— Добре, я коли-небудь заскочу.
Ти в якій галактиці (4) живеш?

(*) Ранети — сорт яблунь.
(1) Макогін — дерев’яна палиця для розтирання маку в макітрі.
(2) Смарагдовий — яскраво-зелений.
(3) Кортеж – урочиста процесія, виїзд
(4) Галактика — космічна система, що складається із зірок, туманностей та ін.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *