«Пісня про кохання» Павло Глазовий

«Пісня про кохання» Павло Глазовий

З перського гумору

У саду у шахиншаха
Для закоханих сердець
Дивну пісню про кохання
Уночі читав співець.
Був і недруг там поетів,
Причаївся в темноті.
А слова лились, іскрились,
Наче зорі золоті:
“Я з кохання часто плачу.
В серці ти, одна лиш ти.
В далині когось побачу,
Зразу думаю: це ти…”
— А коли осла побачиш? —
Пролунало з темноти.
— А тоді, — співець отвітив, —
Я подумаю: це ти!

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *