Податки й повинності селян

Податки й повинності селян Київської Русі

За часів Київської Русі селяни-общинники (т.зв. смерди) сплачували данину натурою, інколи грошима, а також відбували підводну, військову та деякі інші повинності.

Найдавнішою формою податкових зобов’язань перед державою була данина — постійне і регулярне вилучення державою у населення частини його доходів через позаекономічний примус. Збирали данину шляхом «полюддя» — об’їзду князем із дружиною підвладного населення.

Тривалий час данина, що її збирали шляхом полюддя, не мала точно встановлених розмірів. Вони були визначені після Древлянського повстання 945 р.

У 947 р. княгиня Ольга провела податкову реформу. Було визначено постійні пункти — «становища» для приймання данини, строки сплати та обсяги данини, спеціальних представників князівської адміністрації, їхні адміністративні та судові функції («устави»). Регламентовано повинності («уроки») залежного населення: утримання представників княжої адміністрації, надання підвод (повоз), будівництво і ремонт фортець, мостів і доріг, військова повинність (в ополченні).

З розвитком феодальних відносин данина трансформувалась у прямі податки (обов’язкові платежі на користь держави згідно із законодавством) з населення та феодальну ренту, яку сплачували феодально залежні селяни-смерди на користь землевласника.

Оподатковувалися селянські дими (вчені вважають, що податковою одиницею була земля — «плуг» або «рало»); за сплату податків відповідали дворища на основі кругової поруки. Сплачували данину продуктами лісових промислів, рабами, грішми. Державними доходами київського князя були також торговельне і судове мита, судові збори (віра — грошовий штраф за вбивство, продаж — за інші провини), воєнна здобич, доходи з княжої вотчини, подарунки. Казни в сучасному розумінні не було. Приватні доходи великого князя не були відокремлені від державних.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Історія

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *