Порівняння Максима і Тугар Вовка «Захар Беркут»

захар  беркут

Порівняльна характеристика Максима і Тугара Вовка

Максим і Тугар Вовк — представники антагоністичних таборів. Вони різні, але у дечому і схожі (усвідомлення своєї сили; почуття власної гідності, сміливість, витривалість, залізна воля; розум і кмітливість; бажання повнокровного життя). Ці позитивні риси підпорядковано абсолютно різним життєвим принципам.

Мужність, відвага Максима викликали захоплення навіть у самого Тугара Вовка: «їй-богу, славний молодець … Не дивуюсь, що він очарував мою доньку. І мене самого він міг би очарувати своєю рицарською вдачею!» Даючи устами ворога таку високу оцінку вчинків Максима, І. Франко ще більше героїзує цей образ.

Максим

Тугар Вовк

— визнання рівності між людьми;

— найвищий ідеал — влада громади;

— любов до рідної землі;

— вірність давнім звичаям;

— чесність і відвертість;

— справедливість.

— почуття своєї вищості, зарозумілість;

— найвищий ідеал влада власника;

— відсутність почуття патріотизму;

— зневага до народних звичаїв, віри;

-підступність і хитрість;

-жорстокість.

Письменник однозначно засуджує Тугара Вовка, поступово розкриваючи усі сторони його вдачі та причини злочину. Вже на початку повісті Франко, нагнітаючи негативні риси зовнішності й характеру, викликає в читача відразу до персонажа:

«Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів, яких їхав воювати».

Прізвище Вовк повністю імпонувало його вовчій натурі. Авторська характеристика Тугара Вовка підсилюється його самохарактеристикою. Погрожуючи в думках тухольцям, він говорить: «Але постійте, ви, хамове плем’я, пізнаєте ви, з ким маєте діло! Тугар Вовк — се не тухольський вовк, він і тухольським медведям зуміє показати «зуби». Зрадника, підкреслює Франко, завжди чекає ганебний кінець.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *