Повість Гоголя «Ніс»

Повість Гоголя «Ніс»

«Ніс» — сатирична повість, написана Миколою Васильовичем Гоголем в 1832-1833 роках.

Сюжет

Колезький асесор Ковальов — кар’єрист, для більшої важливості іменує себе майором — несподівано прокидається вранці без носа. На місці носа виявляється зовсім гладке місце.

«Чёрт знает что, какая дрянь! — восклицает он, плюнувши. — Хотя бы уже что-нибудь было вместо носа, а то ничего!..»

Він прямує до обер-поліцмейстера, щоб заявити про пропажу, але по дорозі несподівано зустрічає власний ніс в шитому золотому мундирі, капелюсі статського радника і при шпазі. Ніс застрибує в карету і направляється в Казанський собор, де побожно молиться. Вражений Ковальов — за ним. Боячись, колезького асесора він просить ніс повернутися, але той, з усією важливістю, властивої розмови з молодшим чином, заявляє, що не розуміє, про що йде мова, і вислизає від господаря.

Ковальов відправляється в газету, щоб дати оголошення про пропажу носа, але там йому відмовляють, побоюючись, що таке скандальне оголошення завдасть шкоди репутації видання. Ковальов кидається до приватного пристава, але той, будучи не в дусі, лише заявляє, що пристойній людині носа не відірвуть, якщо він не волочиться чорт знає де.

Убитий горем Ковальов повертається додому, і тут трапляється несподівана радість: раптово входить поліцейський чиновник і вносить загорнутий в папірець ніс. За його словами, ніс був перехоплений по дорозі до Риги з фальшивим паспортом. Ковальов сильно радіє, але передчасно: ніс не бажає повертатися на своє законне місце, і навіть запрошений лікар не може нічим допомогти.

Лише через багато днів ніс з ранку знову виявляється на обличчі свого власника, так само нез’ясовно, як зник. І життя Ковальова повертається в своє нормальне русло.

Гоголь «Ніс» ідея ​​

Ніс в повісті символізує беззмістовну зовнішню благопристойність, імідж, який, як виявляється, цілком може існувати без всякої внутрішньої особистості. І більш того, виявляється, що у звичайного колезького асесора цей імідж на цілих три чини вище самої особистості, і хизується в мундирі аж статського радника, та ще при шпазі. Навпаки, нещасний власник носа, загубивши настільки важливу деталь своєї зовнішності, виявляється абсолютно втрачений, бо без носа «… не з’явишся в офіційній установі, в світському суспільстві, не прогулятися по Невському проспекту». Для Ковальова, який перш за все в житті прагне до успішної кар’єри, це трагедія. У «Носі» Гоголь прагне показати образ порожнього і пихатого чоловіка, який любить зовнішню ефектність, який ганяється за високим статусом і милістю вищих чинів. Він висміює суспільство, в якому високе положення і чин цінуються набагато більше самої особистості.

Історія створення «Ніс» Гоголь

У 1835 році журнал «Московський спостерігач» відмовився надрукувати повість Гоголя, назвавши її «поганою, вульгарною і тривіальною». Але, на відміну від «Московського спостерігача», Олександр Сергійович Пушкін вважав, що в творі «так багато несподіваного, фантастичного, веселого і оригінального», що він умовив автора опублікувати повість в журналі «Современник» в 1836 році.

Повість «Ніс» піддавалася жорстокій і неодноразовій критиці, в результаті ряд деталей у творі перероблявся автором: наприклад, зустріч майора Ковальова з Носом була перенесена з Казанського собору в Гостинний двір, а фінал повісті змінювався кілька разів.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: 9клас

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *