Представники зелених водоростей

Зелені водорості — група еукаріотичних організмів, що налічує приблизно 20 000 видів.

Представники зелених водоростей

Широко розповсюджені такі види зелених водоростей:

  • хламідомонада,
  • хлорела,
  • вольвокс,
  • спірогіра,
  • улотрикс.

Одноклітинні водорості хламідомонада і хлорела мають целюлозну оболонку, цитоплазму, ядро, чашоподібний хроматофор, але між ними єсуттєві відмінності.

Хламідомонада

Хлорела

активно рухається, має джгутики

нерухома, не має джгутиків

є червоне світлочутливе вічко

відсутнє світлочутливе червоне вічко

є пульсуючі вакуолі

пульсуючі вакуолі відсутні

статевий процес відбувається за допомогою дводжгутикових гамет

статевий процес відсутній

нестатеве розмноження за допомогою дводжгутикових спор

нестатеве розмноження нерухомими спорами

живе в невеликих прісних водоймах

живе в прісних і солоних водоймах, насирому ґрунті на суходолі

Вольвокс живе у прісних водоймах, це колоніальна водорість. Має ви­гляд невеликих (до 2 мм) кульок. Колонії вольвоксу складаються з великої кількості клітин (до 20 тис.), кожна з яких подібна до хламідомонади, усередині колонія заповнена драглистою речовиною. Розмножується вольвокс як статевим, так і нестатевим шляхом. 

Спірогіра та улотрикс — нитчасті водорості, багатоклітинні.

Улотрикс — прісноводна водорость, клітини якої розташовані в один ряд і мають здатність безперервно ділитися. Вегетативно улотрикс розмножується уривками нитки, нестатево — за допомогою чотириджгутикових гамет. Статеве розмноження здійснюється за участі дводжгутикових гамет. 

Спірогіра — нитчаста водорість, що утворює основну частину слизької твані у ставках. Клітина має оболонку, укриту слизом, велике ядро з ядерцем, «підвішеним» на цитоплазматичних тяжах, стрічкоподібний спірально закручений хроматофор і велику вакуолю. Вегетативне розмноження спірогіри відбувається уривками її ниток. Нестатеве розмноження відсутнє. Статевий процес — кон’югація — це злиття вмісту звичайних вегетативних клітин, а не особливих гамет. Відбувається статеве розмноження при погіршенні умов існування. Етапи кон’югації: 1 — дві нитки розташовуються паралельно; 2 — протилежні клітини утворюють вирости назустріч одна одній, наче міст; 3 — оболонки на кінцях виростів розчиняються; 4 — вміст однієї клітини перетікає у клітину навпроти і зливається з її вмістом, у результаті чого утворюється зигота. Зигота вкривається товстою оболонкою і переходить у стан спокою, у такому стані вона добре витримує замерзання, висихання. За сприятливих умов ядро зиготи поділяється на 4, у подальшому проростає тільки одне ядро внитковидну водорість — спірогіру.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *