Прислів’я та приказки про навчання

Прислів’я та приказки про навчання — українські, особливо важливі для дітей, адже вони пояснюють значення навчання та освідченості в житті людини.

Прислівя та приказки про навчання

  • Аз — били мене раз; буки — набили руки.
  • Азбука — перший щабель до науки.
  • Батіг не мука, а наперед наука.
  • Без буков та граматики не вчать математики.
  • Без муки нема науки.
  • Вік живи — вік учись.
  • Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
  • Вчитися ніколи не пізно.
  • Вік живи, вік учись і вік трудись.
  • Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.
  • Вчення — світ, а невчення — тьма.
  • Вчення красота, неучення — сухота.
  • Гарна птиця пером, а чоловік ученням (умом).
  • Грамоті вчиться — завжди пригодиться.
  • Дитину учи змалку, а жінку спочатку.
  • Добре того навчати, хто хоче все знати.
  • Добре того вчить, хто слухає; добре того бить, хто плаче.
  • Драного, міху не надуть, а дурня не навчить.
  • Дурня не навчиш.
  • Дурня учить, що вилами по воді писать.

Приказки про навчання

  • За вченого дають двох невчених, та й то не бе­руть.
  • За одного битого двох небитих дають, та й то не беруть.
  • За одного вченого дають десять невчених.
  • Книга вчить, як на світі жить.
  • Корінь науки гіркий, а плід смачний.
  • Краще сороці без хвоста літати, ніж письменному уміти читати, та не вміти писати.
  • Мертвого лічить, що дурня учить.
  • Мудрий ніхто не вродився, а навчився.
  • На те коня кують, щоб не спотикався.
  • Не на користь читать, коли тільки вершки хапать.
  • Наука не веде до бука.
  • Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
  • Не штука — наука, а штука — розум.
  • Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!
  • Наука краще багатства.
  • Наукою люди годуються.
  • Не всякий, хто читає, в читанні силу знає.
  • Освіта — сила.
  •  Освіта — що повітря та їжа.

 Прислів’я та приказки про навчання

  • Палиця хоч і німа, а декому дає ума.
  •  Піти в науку, треба терпіть і муку.
  •  Погана грамота — дурні згуби. Даремна трата часу.
  • Потрібно учиться — завжди пригодиться.
  • Письменний бачить поночі більше, як неписьменний вдень.
  • Писать — не язиком чесать.
  • Спочатку аз та буки, а тоді вже й до науки.
  •  Старого учить, що мертвого лічить.
  •  Треба розумом надточити, де сила не візьме.
  •  Умієш помиляться, умій і поправляться.
  •  Учений водить, а невчений слідком ходить.
  •  Учення світ,— а неучення тьма. Азбука —до мудрості драбина. (початок навчання.)
  •  Учився читать та писать, а вивчивсь співать і танцювать. Недбайливо ставиться до навчання.
  •  Учився два рази, а не знає, що за буки, що за ази.
  •  Учись — умний будеш, працюй — не голодний.
  •  Учись змолоду — пригодиться на старість.
  •  Учителя і дерево пізнають по плодах.
  •  Хто знання має, той мур зламає.
  • Хто грамоти вміє, той добре і жне, і сіє.
  • Хто пише й малює, той діток своїх годує.
  • Хто хоче більше знати, треба менше спати.
  • Читать-літать, нічого не понімать.
  • Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
  • Чого навчився, того за плечима не носить.
  • Шануй учителя, як родителя.
  • Що з того, що воно письменне, коли з того пись­менства ні смаку, ні знаку.
  • Як коли грозою, а коли — лозою.
  • Як прийде май, у книжку заглядай, а як прийде іюнь — у книжку плюнь.

 Прислів’я та приказки про навчання, про школу ми часто використовуємо в розмові, але навіть не задумаємося над цим, адже ці вислови стали звичними для нас.

Також можете переглянути загадки про школу, які можна використати для конкурсів, чи проведення тематичних уроків.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Українські прислів'я та приказки

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *