Українські прислів’я та приказки про навчання особливо важливі для дітей, адже вони пояснюють значення школи та освідченості в житті людини.
Прислів’я та приказки про навчання
Хто себе перемагає, той у всьому успіх має.
Чого в молодості не навчився, того і під старість знати не будеш.
Що знати і вміти за плечима не носити.
Краще з наперсток розуму природженого, ніж цебер приученого.
Хто вчиться змолоду, не знає голоду.
Вчитися ніколи не пізно.
Хочеш знати — не соромся питати.
І сила перед розумом никне!
Розумний любить вчитися, а дурень – вчити.
- Аз — били мене раз; буки — набили руки.
- Азбука — перший щабель до науки.
- Батіг не мука, а наперед наука.
- Без буков та граматики не вчать математики.
- Без муки нема науки.
- Вік живи — вік учись.
- Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
- Вік живи, вік учись і вік трудись.
Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.- Вчення — світ, а невчення — тьма.
- Вчення красота, неучення — сухота.
- Гарна птиця пером, а чоловік ученням (умом).
- Грамоті вчиться — завжди пригодиться.
- Дитину учи змалку, а жінку спочатку.
- Добре того навчати, хто хоче все знати.
- Добре того вчить, хто слухає; добре того бить, хто плаче.
- Драного, міху не надуть, а дурня не навчить.
- Дурня не навчиш.
- Дурня учить, що вилами по воді писать.
Прислів’я про навчання для дітей
- За вченого дають двох невчених, та й то не беруть.
- За одного битого двох небитих дають, та й то не беруть.
- За одного вченого дають десять невчених.
- Книга вчить, як на світі жить.
- Корінь науки гіркий, а плід смачний.
- Краще сороці без хвоста літати, ніж письменному уміти читати, та не вміти писати.
- Мертвого лічить, що дурня учить.
- Мудрий ніхто не вродився, а навчився.
- На те коня кують, щоб не спотикався.
- Не на користь читать, коли тільки вершки хапать.
- Наука не веде до бука.
- Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
- Не штука — наука, а штука — розум.
- Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!
- Наука краще багатства.
- Наукою люди годуються.
- Не всякий, хто читає, в читанні силу знає.
- Освіта — сила.
- Освіта — що повітря та їжа.
Прислів’я та приказки про школу
- Палиця хоч і німа, а декому дає ума.
- Піти в науку, треба терпіть і муку.
- Погана грамота — дурні згуби. Даремна трата часу.
- Потрібно учиться — завжди пригодиться.
- Письменний бачить поночі більше, як неписьменний вдень.
Писать — не язиком чесать.- Спочатку аз та буки, а тоді вже й до науки.
- Старого учить, що мертвого лічить.
- Треба розумом надточити, де сила не візьме.
- Умієш помиляться, умій і поправляться.
- Учений водить, а невчений слідком ходить.
- Учення світ,— а неучення тьма. Азбука —до мудрості драбина. (початок навчання.)
- Учився читать та писать, а вивчивсь співать і танцювать. Недбайливо ставиться до навчання.
- Учився два рази, а не знає, що за буки, що за ази.
- Учись — умний будеш, працюй — не голодний.
- Учись змолоду — пригодиться на старість.
- Учителя і дерево пізнають по плодах.
- Хто знання має, той мур зламає.
- Хто грамоти вміє, той добре і жне, і сіє.
- Хто пише й малює, той діток своїх годує.
- Хто хоче більше знати, треба менше спати.
- Читать-літать, нічого не понімать.
- Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
- Чого навчився, того за плечима не носить.
- Шануй учителя, як родителя.
- Що з того, що воно письменне, коли з того письменства ні смаку, ні знаку.
- Як коли грозою, а коли — лозою.
- Як прийде май, у книжку заглядай, а як прийде іюнь — у книжку плюнь.
Прислів’я та приказки про навчання, про школу ми часто використовуємо в розмові, але навіть не задумаємося над цим, адже ці вислови стали звичними для нас.
Також можете переглянути загадки про школу, які можна використати для конкурсів, чи проведення тематичних уроків.
