Прислів’я та приказки про навчання

школа

Прислів’я та приказки про навчання — українські, особливо важливі для дітей, адже вони пояснюють значення навчання та освідченості в житті людини.

Прислівя та приказки про навчання

  • Аз — били мене раз; буки — набили руки.
  • Азбука — перший щабель до науки.
  • Батіг не мука, а наперед наука.
  • Без буков та граматики не вчать математики.
  • Без муки нема науки.
  • Вік живи — вік учись.
  • Вчення в щасті украшає, а в нещасті утішає.
  • Вчитися ніколи не пізно.
  • Вік живи, вік учись і вік трудись.
  • Вік живи, вік учись, а дурнем помреш.
  • Вчення — світ, а невчення — тьма.
  • Вчення красота, неучення — сухота.
  • Гарна птиця пером, а чоловік ученням (умом).
  • Грамоті вчиться — завжди пригодиться.
  • Дитину учи змалку, а жінку спочатку.
  • Добре того навчати, хто хоче все знати.
  • Добре того вчить, хто слухає; добре того бить, хто плаче.
  • Драного, міху не надуть, а дурня не навчить.
  • Дурня не навчиш.
  • Дурня учить, що вилами по воді писать.

Приказки про навчання

  • За вченого дають двох невчених, та й то не бе­руть.
  • За одного битого двох небитих дають, та й то не беруть.
  • За одного вченого дають десять невчених.
  • Книга вчить, як на світі жить.
  • Корінь науки гіркий, а плід смачний.
  • Краще сороці без хвоста літати, ніж письменному уміти читати, та не вміти писати.
  • Мертвого лічить, що дурня учить.
  • Мудрий ніхто не вродився, а навчився.
  • На те коня кують, щоб не спотикався.
  • Не на користь читать, коли тільки вершки хапать.
  • Наука не веде до бука.
  • Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
  • Не штука — наука, а штука — розум.
  • Не кажи — не вмію, а кажи — навчусь!
  • Наука краще багатства.
  • Наукою люди годуються.
  • Не всякий, хто читає, в читанні силу знає.
  • Освіта — сила.
  •  Освіта — що повітря та їжа.

 Прислів’я та приказки про навчання

  • Палиця хоч і німа, а декому дає ума.
  •  Піти в науку, треба терпіть і муку.
  •  Погана грамота — дурні згуби. Даремна трата часу.
  • Потрібно учиться — завжди пригодиться.
  • Письменний бачить поночі більше, як неписьменний вдень.
  • Писать — не язиком чесать.
  • Спочатку аз та буки, а тоді вже й до науки.
  •  Старого учить, що мертвого лічить.
  •  Треба розумом надточити, де сила не візьме.
  •  Умієш помиляться, умій і поправляться.
  •  Учений водить, а невчений слідком ходить.
  •  Учення світ,— а неучення тьма. Азбука —до мудрості драбина. (початок навчання.)
  •  Учився читать та писать, а вивчивсь співать і танцювать. Недбайливо ставиться до навчання.
  •  Учився два рази, а не знає, що за буки, що за ази.
  •  Учись — умний будеш, працюй — не голодний.
  •  Учись змолоду — пригодиться на старість.
  •  Учителя і дерево пізнають по плодах.
  •  Хто знання має, той мур зламає.
  • Хто грамоти вміє, той добре і жне, і сіє.
  • Хто пише й малює, той діток своїх годує.
  • Хто хоче більше знати, треба менше спати.
  • Читать-літать, нічого не понімать.
  • Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
  • Чого навчився, того за плечима не носить.
  • Шануй учителя, як родителя.
  • Що з того, що воно письменне, коли з того пись­менства ні смаку, ні знаку.
  • Як коли грозою, а коли — лозою.
  • Як прийде май, у книжку заглядай, а як прийде іюнь — у книжку плюнь.

 Прислів’я та приказки про навчання, про школу ми часто використовуємо в розмові, але навіть не задумаємося над цим, адже ці вислови стали звичними для нас.

Також можете переглянути загадки про школу, які можна використати для конкурсів, чи проведення тематичних уроків.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *