Пушкін і Наталя Гончарова

Пушкін і Гончарова історія кохання

Після повернення з Михайлівського заслання (1826), невгамовний в любовних пригодах Пушкін вирішив, нарешті, одружитися. І не тому, що в черговий раз закохався, а тому, що захотів «пізнати щастя». Усі, хто знав поета, дуже здивувалися. Для влюбливого і невгамовного ловеласа це було несподіваним і дивним бажанням. Майже чотири роки поет перебував в активному пошуку. Він цілеспрямовано шукав наречену. І в кожну претендентку неодмінно закохувався. Це були дівчата приблизно одного типу: молоденькі панянки з благородних, добропорядних родин Москви або Петербурга, неодмінно красиві, чудово виховані і дуже юні, недосвідчені, із нещасливою індивідуальністю, або, як називав їх сам поет «метелики і лілеї».

Взимку 1828-1829 рр. на одному з балів Пушкін познайомився з шістнадцятирічною красунею Наталею Миколаївною Гончаровою. Навесні (1 травня) він зробив їй пропозицію, але батьки нареченої відмовили Пушкіну до повноліття доньки. Навесні наступного року (5 квітня 1830) він знову звертається до матері Наталії з листом, в якому знову просив руки її дочки. Заручини відбулися 6 травня. Пушкін, до речі, не так переймався ставленням нареченої до нього, як ставленням її батьків. Він вважав, що, отримавши згоду батьків, він зможе створити з юної панянки те, що йому буде потрібне для сімейного життя. Минуло багато місяців, повних бурхливих подій (сварка з майбутньою тещею, холера в Москві, осінь в Болдіно, грошові проблеми і т.д.), перш ніж 18 лютого 1831 32-річний Пушкін обвінчався, нарешті, з юною Наталією Гончаровою, якій пішов 19 рік. Це сталося в Москві в церкві Вознесіння на Малій Нікітській. У листах до друзів він писав, що щасливий, що відчуває себе оновленим і перенародженим.

Він мріяв про Мадонну, про ангела, причому його «ангел» повинен бути великосвітським, бездоганно вихованим. Але не врахував, що успішно грати роль у великосвітському театрі життя може тільки жінка живого, розторопного і сприйнятливого розуму. На жаль, юна і простодушна Наталі цим даром не володіла. У домашньому житті його «ангел» виявився примхливим і безглуздим. У випадках, коли було недостатньо звичайного світського виховання, Наталі не проявляє винахідливості, почуття такту, губилася і робила неправдиві кроки. Вона була дуже молода. Так сталося і у фатальний історії з молодим кавалергардом Дантесом. Маючи ревниву вдачу, Пушкін, тим не менше, і думки не допускав, що його дружина зраджує йому з Дантесом. Але він бачив її недостатньо обережну і легковажну манеру спілкування з зухвалим красенем. По Москві поповзли брудні чутки, що було нестерпно для поета. Він вірив у чесність Наталі, але й розумів, що вона не зможе сама поставити на місце нахабу. Тоді зробить це він, її чоловік! Адже ці чутки — ще й особиста образа Пушкіна. Адже його попередній досвід говорив про те, що залицятися до дами можна легко і спокійно, навіть нітрохи не поважаючи її, а роль чоловіка-рогоносця завжди смішна і принизлива. І відбулася дуель (27 січня 1837), в якій поет був смертельно поранений. Він помер на третій день — 29 січня. Наталі була поруч.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Цікаві факти про відомих людей

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *