«Радість» Олена Теліга

Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе «вітрогон-хлопчина», що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і «похмурі люди» тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.

Вірш «Радість» Олена Теліга

Ой,  не  знаю,  що  то  за  причина  —
Переходжу  обережно  вулицю,
І  весь  час  до  мене  радість  тулиться,
Як  безжурний  вітрогон-xлопчина.

До  міського  руху  ми  не  звикли,
А  хлопчина  рветься,  як  метелиця,
Ніби  поле  перед  нами  стелиться,
Ніби  зникли  авта  й  мотоцикли.

І  сама  я  на  ногах  не  встою,
Пролітаю  між  людьми  похмурими,
Козачка  вдаряю  попід  мурами  —
Бо  хлопчина  не  дає  спокою!

Коментарі:
  1. 9 месяцев ago
  2. 8 месяцев ago
  3. 8 месяцев ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *