«Ранок біля вікна» аналіз

«Ранок біля вікна» аналіз вірша

Вони гуркотять тарілками, сніданок готуючи
В кухнях підвальних уздовж вичовганих
тротуарів, —
Зрозумілі мені душі смутні покоївок,
Що проросли без надії за ворітьми.
Коричневі хвилі туману набігають на мене
Круговоротом облич на дні вулиці,
Зриваючи з перехожого, гряззю забризканого,
Безпричинну усмішку, що висне в повітрі
I щезає над низкою дахів.

Перекладач: Максим Стріха

Вірш Томаса Еліота входить до збірки «Пруфрок та інші спостереження». Це гротескна замальовка буржуазного суспільства, що переростає в трагічні вірші про крах особистості у вирі байдужого міста. Перед нами розгортається картина міського ранку в усій своїй буденній непривабливості:

На вулиці «коричневі хвилі туману» набігають на ліричного героя «круговоротом облич». Нічого піднесеного немає і не може бути в цій урбаністичній круговерті, що може лише обляпати перехожого багнюкою. Головний мотив вірша — згубна влада сучасного міста над людиною. Місто як руйнівник усього живого, духовного, світлого зображується за допомогою навмисно знижених образів: кухонь підвальних, смутних покоївок, коричневих хвиль туману, низки дахів. Буденність знищує почуття і надії людини, залишаючи їй нудне повторення: приготування їжі, ходіння на роботу — “круговорот облич”.

«Ранок біля вікна» аналіз вірша Ви можете розширити через форму коментарів, додавши тему, ідею, художні засоби.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: Поради

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *