Різниця між літературна казка та народна казка

Народні та літературні казки відносяться до одного жанру, але мають суттєві відмінності. Це стосується і форми оповіді, і внутрішнього змісту творів. Основою всіх казок є історія про чудесні пригоди героїв, проте в фольклорних сюжетах вона будується за традиційною схемою, а в літературних може мати довільний багатоплановий варіант викладу.

Літературна та народна казка різниця

Літературна казка  Народна казка
Спільне
Фантастичні події, повчання (явне або приховане), герої
Відмінне
• Автор — письменник;
• зазначено час і місце подій (як правило);
• подаються портрети героїв, дається авторська оцінка їхнім діям та вчинкам;
• наявні побутові подробиці, речі нового часу, пов’язані з науково-технічним прогресом;
• зачин і кінцівка можуть бути видозмінені
• Автор — народ;
• не зазначено час і місце подій або подано в узагальненому вигляді;
• немає докладного опису переживань героїв, їхньої зовнішності;
• є постійні зачин та кінцівка, трикратне повторення

Народні казки — найдавніша культурна спадщина, яка зберегла уявлення наших предків про взаємини людини і природи. У них відображені моральні принципи існування спільності людей в умовах постійної боротьби за виживання, визначена чітка грань між добром і злом і проявляються виразні риси національного характеру, вірувань, побуту.

Народні казки класифікують як чарівні, побутові, билинні, богатирські, сатиричні. Особливе місце в цій класифікації займають казки про тварин, виникнення яких дослідники усної народної творчості пов’язують з язичницькими ритуалами.

Літературна казка виникла набагато пізніше. У другій половині XVIII століття з розвитком просвітницьких ідей в європейській літературі з’явилися авторські обробки фольклорних казок, а в XIX традиційні казкові сюжети стали використовувати Ш. Перро, брати Грімм, Г.Х. Андерсен, А. Гофман — письменники, яких весь світ визнав класиками цього жанру.

У більшості літературних казок повторюються фольклорні мотиви і присутній чарівна атрибутика, запозичена з язичницьких ритуалів, однак розвиток сюжету, як і вибір персонажів, підпорядковані волі автора. Казка стає художнім твором зі складною системою метафоричних образів, властивих притчі.

Жанрова особливість літературної казки з другої половини XIX століття проявляється в її близькості до новели і навіть повісті. Прикладом можуть служити твори російських письменників А. Погорєльського, Л. Толстого, а в західноєвропейській літературі О. Уайльда, С. Лагерлеф, Л. Керролл.

Різниця між літературною казкою і народною казкою полягає в наступному:

  • Літературна казка — авторський твір на відміну від народної казки, яка виникла як малий епічний жанр в результаті колективної творчості етносу.
  • Літературна казка — жанр художньої літератури, в той час як народна казка — один із фольклорних жанрів, особливість якого — усний переказ.
  • Літературна казка може мати придуманий автором вільний сюжет. У народній казці сюжетна лінія строго підпорядкована певній схемі, якої повинен дотримуватися оповідач, щоб зберегти канву розповіді.
  • Система образів у літературній казці довільна, в народній — обумовлена ​​традиціями і уявленнями про добрі і злі сили.
  • Народна казка в художній формі відображає глибинний пласт колективної свідомості і відноситься до найдавнішого виду усної народної творчості. Літературна казка може продовжувати національні традиції, але є плодом авторської уяви і в жанровому плані близька до сучасних видів пригодницької та фантастичної літератури.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *