Роберт Кох біографія на українській мові німецького мікробіолога викладені в цій статті.
Роберт Кох біографія коротка
Роберт Кох – основоположник бактеріології. Роберт Кох відкриття в мікробіології – відкрив бацилу сибірки, холерний вібріон і туберкульозну паличку.
Роберт Кох народився в містечку Клаусталь-Целлерфельд 11 грудня 1843 року. Його батьки були досить забезпеченими – батько обіймав посаду гірського інженера, а мати була дочкою головного інспектора Ганноверського королівства.
Початкову освіту здобув вдома, де його навчили писати і читати. Після він вчиться в початковій школі Клаусталь-Целлерфельд. Через 3 роки, закінчивши успішно дану школу, юнак вступає до гімназії Клаусталя і ставє кращим учнем у класі.
У 1862 році Роберт вступає до Геттінгенського університету. В університеті юнак зосередився на фізиці і ботаніці, захопився медициною.
Після закінчення університету в 1866 році він працював в німецьких лікарнях. Близько 5 років намагався відкрити приватну клініку. Далі були спроби перекваліфікації в військового лікаря, рішення стати доктором на кораблі, щоб здійснити кругосвітню подорож. Але в підсумку майбутній основоположник бактеріології влаштувався асистентом в психлікарню містечка Раквіц. Через рік після закінчення університету Кох одружитися на Еммі Адельфіні Жозефіні Фрац.
З початком франко-пруської війни в 1870 році, Кох добровільно йде на фронт працювати в польовому госпіталі. До мирного життя Кох повернувся в 1871 році. Дружина на день народження подарувала Коху мікроскоп, весь вільний час він проводив за вивченням бактерій.
З 1872 року Роберт працює санітарним повітовим лікарем у Вольштейні. Тут він побачив тварин хворих на сибірку. Роберт Кох вивчаючи причини захворювання овець, виявив збудник недуги – бактерію Bacillus anthracis. Детально вивчивши її, Кох починає писати наукові праці про холеру і стає відомим.
Потім учений починає досліджувати туберкульоз. Він щодня займається обстеженням хворих в лікарні Шаріте, але виявити збудника туберкульозу йому не вдається. Роберт вирішує використовувати спеціальні фарби, які і допомогли йому виявити збудник небезпечного захворювання. Його назвали на честь першовідкривача – «паличка Коха».
Оскільки Кох зробив значний внесок в боротьбу з туберкульозом, і в 1882 році німецький уряд доручив Роберту досліджувати і знайти збудника холери. Вчений відправився в Індію, де зміг виділити холерний вібріон.
У 1885 році йому запропонували очолити Інститут гігієни. Кох зайняв пост професора в університеті Берліна. Паралельно з цим він продовжив вивчати туберкульоз. Він виділив в 1890 році таку речовину як туберкулін, яка допомогла в діагностиці недуги.
За видатні досягнення в сфері медицини і фізіології Роберта Коха нагородили в 1905 році Нобелівською премією.
Роберт Кох 27 травня 1910 помер від серцевого нападу.
