«Розвивайся ти, високий дубе…» аналіз

«Розвивайся ти, високий дубе…» аналіз

Вірш І. Франка «Розвивайся ти, високий дубе…» написаний у дусі народної пісні. Він має таку структуру й образи, які характерні для усної народної творчості. У творі звучать заклики, близькі народові, наведено загальновідомі факти з історії України, означено шляхи боротьби народу за своє майбуття.

Вид лірики: громадянська.

Жанр: вірш-алегорія.

Тема: віра в майбутнє своєї нації.

Ідея революції: заклик єднатися, щирою працею вiдродити матiр-вiтчизну.

Основна думка: боротьба українського народу за свої соціальні й національні права

Провідний мотив — віра у світле майбутнє України та її народу, заклик до єднання, до щирої праці, яка відродить матір-вітчизну.

Віршовий розмір. Вірш написаний п’ятистопним хореєм, що чергується з тристопним, але наявність пірихіїв та порушення ритму у четвертому рядку демонструє тяжіння до фольклорних форм, для яких таке явище властиве. Використання близької до фольклорної форми дає змогу точніше зрозуміти підтекст.

Римування: паралельне (суміжне).

Композиція твору. Твір починається окличним реченням-звертанням, у якому поет наголошує на тому, що скоро прийде весна красна, символ оновлення життя. Ось тоді Україна встане з колін, вільна і щаслива, єдина, непомежована, пригорне теплою рукою своїх дітей. Поет низкою риторичних питань запитує і стверджує думку про те, шо українці вже достатньо «наслужились Москві і ляхові» і вже багато наточилось «братерської крові». Рефреном звучать слова-закликн до високого дуба — розвиватися, бо вже скоро буде весна красна, до українських людей — вставати, єднатися та брататися «в товариство чесне». Тільки тоді в щирих трудах «Вкраїна воскресне!»

Образи твору. Центральний образ твору — це образ матері-України.

«Розвивайся ти, високий дубе…» художні засоби

Народний психологічний паралелізм: картина весняного розквіту — картина розквіту України; дуб — символ сили, духовної міці; весна — пора оновлення; отже, це образи-символи, характерні для фольклору.

Епітети «тяжкії кайдани»; «славна, вільна, одна, нероздільна Україна»; «тепла рука»; «діти нещасливі, блудні сиротята»; «святеє діло»; «щира дружба» передають емоційне ставлення автора.

Метафори «Україна встане», «щезнуть межі, що помежували», «згорне мати до себе всі діти»; гіперболу «мало наточились братерської крові» використано, аби переконати читача, викликати в уяві знайомі образи й асоціації (зокрема алюзії на твори Шевченка підкреслюють наступність і спорідненість позицій двох великих поетів у відношенні до України).

Іван Франко написав твір у XIX ст., але цей вірш залишається актуальним і за наших часів, адже в ньому йдеться про незалежну, вільну Україну, про єднання й щиру дружбу. У творі звучать заклики підніматися «на святеє діло, на щирую дружбу» за те, щоб бути «газдою, не слугою» у власній хаті.

Автор: J. G. (Джей Джи) У рубриці: 10 клас
Коментарі:
  1. 6 месяцев ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *