Сенсорна система рівноваги

Анатомія

Вестибулярна сенсорна система служить для аналізу положення і руху тіла в просторі. Це одна з найдавніших сенсорних систем, розвинути в умовах дії сили тяжіння на землі. В цій статті зібрана інформація про аналізатор рівоваги та положення тіла в просторі.

Сенсорна система рівноваги

Вестибулярний аналізатор – це аналізатор, що отримує, передає і аналізує інформацію про прискорення або уповільнення, що виникають в процесі прямолінійного або обертального руху, а також при зміні положення голови в просторі.

У безхребетних орган рівноваги представлений статоцистами, або слуховими бульбашками, що мають різну будову і місце розташування. У більшості безхребетних — це  ектодерма,   яка сполучаючись із зовнішнім середовищем за допомогою каналу, утворюює замкнуту бульбашку. Усередині статоцистів розташовані особливі тверді утворення — статоліти. 

Руховий орган хребетних і людини представлений вестибулярним апаратом. Сигнали, що поступають з рецепторів рівноваги, пов’язані з положенням тіла або з прискоренням, виникають при механічному роздратуванні чутливих волосків зміщеними отолітамі, купуламі або ендолімфою. Виникаючі імпульси передаються по вестибулярному нерву в мозок. Складна організація центральних вестибулярних механізмів, їх багаточисельні зв’язки з мозочком  і ретикулярною формацією  забезпечують функціональний взаємозв’язок з іншими аналізаторами. Тісна взаємодія між центральними вестибулярними і нервовими механізмами, що здійснюють глибоке м’язове відчуття, обумовлює тонку регуляцію тонусу м’язів. Сукупність сенсорних сигналів від лабіринтів, очей, м’язових, суглобових і шкірних рецепторів викликає статокінетічні рефлекси, унаслідок яких тварина і людина підтримують нормальну орієнтацію по відношенню до напряму сили тягарю і протидіють прискоренням у всій плоскості. Ці рефлекторні реакції протікають за участю спинного мозку і нижніх відділів головного мозку.

Сенсорна система рівноваги складається:

— з рецепторів — чутливих клітин, розташованих на внутрішній поверхні овального та круглого мішечків і розширень півколових каналів;

— з нервів — по черепно-мозкових нервах імпульси від рецепторів потрапляють у довгастий мозок і міст;

— з центрів контролю рівноваги і положення тіла в просторі; імпульси з довгастого мозку і моста надходять у кіркові центри, розміщені в тім’яній і скроневій частках великих півкуль головного мозку, а при рефлекторному — у мозочок та спинний мозок.

Орган рівноваги людини розміщений у внутрішньому вусі.

Орган рівноваги складається з:

– овального мішечка;

– округлого мішечка;

– трьох півколових каналів, розширених в основі.

Півколові канали лежать у трьох взаємно перпендикулярних площинах. Канали й мішечки сполучені між собою і заповнені рідиною, подібною до тієї, що в завитці внутрішнього вуха.

Рецептори рівноваги розміщені на внутрішній поверхні мішечків і розширень півколових каналів.

Переміщення тіла в просторі (зміна напрямку та швидкості руху, хитання, трясіння) спричиняє рух рідини в овальному і круглому мішечках та півколових каналах. Це призводить до збудження рецепторних клітин, розташованих на внутрішній поверхні мішечків. Далі збудження передається по черепно-мозкових нервах у головний мозок.

Вестибулярна сенсорна система пов’язана з багатьма центрами спинного і головного мозку і викликає ряд вестибуло-соматичних і вестибуло-вегетативних рефлексів.

Вестибулярні роздратування викликають:

– зміни тонусу м’язів,

– ліфтні рефлекси,

– особливі рухи очей, спрямовані на збереження зображення на сітківці.

 Порушення рівноваги у людини спостерігаються при ряду захворювань нервової системи (атаксія), а також при роздратуванні і хворобах вестибулярного апарату (запаморочення,  хвороба Меньера,  морська хвороба ).

Оцініть статтю
Додати коментар