«Шаланда в морі» герої

яновський подвыйне коло

Головні герої «Шаланда в морі» подружжя Половців. Це хоробрі, люблячі, добрі, мужні та відчайдушні люди.

Образи «Шаланда в морі»

  • Половчиха
  • Мусій Половець — її чоловік
  • рибалка Чубенко

Образ Половчихи «Шаланда в морі»

«Вона була висока та сувора, як у пісні».
«Вона – маяк невгасимої сили».
«Мати стояла на чолі родини».

Образ старої Половчихи передається скупими штрихами. Ю. Яновський розповідає про минуле цієї жінки лише в одному епізоді, коли Половчиха чекає на Мусія, свого чоловіка, і пригадує дівочі роки.

Родом вона з Очакова, доброго рибальського роду, доброї степової крові. Скільки сваталось до неї заможних хазяїв, але вийшла вона за рибалку Мусія Половця. Це був «непоказний хлопець, нижчий од неї на цілу голову». Але така вже любов. Побравшись із Мусієм, почала вона боротися за життя. Разом із чоловіком працювала, разом із ним виховувала своїх синів. Залишається тільки дивуватися силі духу цієї жінки, яка бачить, якими ростуть її сини: «Андрій вдався у дядька Сидора, таке ж ледащо й не знати що, а Панас привозив матері контрабандні хустки й серги, шовк і коньяк… А Оверко — той артист і грав з греками у «Просвіті» та читав книжки, написані по-нашому… Тільки Іван працює на заводі і робить революцію». Звичайно, боляче матері, що сини її «одного роду та не одного класу». Але вона тримає себе і родину «в залізному кулаці». Вона стоїть на чолі сім’ї, «мов скеля в штормі».

Неперевершеної сили набуває картина чекання Половчихи біля моря. Вона вирядила свого чоловіка у зимове море і тепер чекала на його повернення. Раптом насунувся туман, але Половчиха не панікує, вона стоїть нерухомо.

Не скрикнула, не заголосила Половчиха, коли шаланду перекинуло в морі, коли Чубенко вийшов на берег без Мусія. Вона «залишалась стояти на березі, висока та сувора, як у пісні». І, коли «берег спорожнів, рибалки пішли геть», «вона справляла жалобу».
У безутішній журбі застигла вона, скам’яніла, вдивляючись у розбурхане море. Згадалися роки  юності, залицяння і сватання багатих і заможних, проте вона вибрала простого рибалку і пройшла з ним свій шлях як вірна і ніжна жона, загартована і сильна, велична у своїй моральній красі, чарівна в вірності кохання. І все стояла вона на березі, висока та сувора, як у пісні, сподіваючись, що станеться диво – і чоловік її повернеться. Образу старої Половчихи Юрій Яновський надає величності і романтичної піднесеності, порівнюючи цю жінку з пісенним образом, і новела набуває ще більшого поетичного забарвлення і сприймається як дума про велике горе жінки.

Але сміливим та праведним завжди щастить. Доля зробила Половчисі дарунок за всі її страждання. Чоловік залишився живий. Він не хотів кидати артільне добро, тому плив за човном, штовхаючи його поперед себе. Половчиха із чоловіком удвох впоралися біля врятованої шаланди, а потім «подружжя Половців пішло до домівки… вони йшли впевнено й дружно, як ходили ціле життя». Так невгасима сила відданості, любові цієї жінки залишила живим Мусія Половця.

Образ Мусія Половця «Шаланда в морі»

1. Мусій – дофінівський рибалка.
2.Двобій із морем.
3. «Наша артіль бідна і кидати шаланду в морі не годиться».

Мусій Половець — батько братів Половців, які зійшлися у шабельному бою під Компаніївкою. «Одного роду, та не одного класу» були діти старого рибалки. Усіх їх він однаково виховував, але батькову науку вони згадують тільки перед смертю. Умираючи від руки брата-ворога, вони згадують слова Мусія Половця: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». Здається, що цієї миті незрима тінь батька стає між братами. Недаремно письменник вводить у новелу епізоди з батьком, які неначе «перемикають» дію, намагаючись зняти напруження.)

Любов до моря.
 (Мусій Половець усе життя прожив біля моря. Він був вправним рибалкою, любив спостерігати за вітром, за хвилями, за поведінкою птахів і за найменшими змінами в природі передбачав погоду.)

Боротьба Мусія Половця з морем. (Мусій Половець пішов у море рибалити і вчасно, до бурі, не повернувся на берег. «Море зажерливо ревло, схопивши… Мусія», високі хвилі перевернули шаланду, а крижана вода не випускала зі своїх цупких обіймів. Але старий рибалка переміг стихію. Він не тільки виплив сам, а й порятував шаланду.)

Подвиг Мусія Половця. (Мусій чимало років прожив на світі, багато працював, його поважали люди, адже нікому і ніколи він не робив зла. І ось тепер він гине в морі. Старий рибалка з останніх сил намагається врятуватися, але в цей критичний момент він думає не тільки про себе. Мусій з останніх сил штовхає перекинуту шаланду до берега, адже це артільне майно, а він голова артілі. Без шаланди його товаришам не обійтися, бо вона годує бідну артіль.)

Мусій Половець — герой чи нерозважлива людина? (Старий Половець прожив нелегке життя, але завжди залишався спокійним, розважливим, упевненим у собі, у своїх силах. Він був прикладом дія своїх п’ятьох синів, які виросли і розійшлися, самостійно обравши свій шлях. Половець чесно жив і не замислювався над тим, шо боротьба з труднощами — це подвиг. Він просто робив те, що повинен був робити. Мені здається, що якби шаланда належала особисто йому, то він, може, і покинув би її, рятуючи своє життя. Але шаланда — артільна, без неї людям було б важко виживати, і тому Мусій Половець, ризикуючи своїм життям, рятує людське добро. Життя Мусія Половця, його дружини, односельців сповнене боротьбою, і тому його можна назвати подвигом.)

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *