Що таке синапс?

Анатомія

Розглянемо що таке синапс, як він функціонує та яка будова синапсу.

Що таке синапс?

Синапс – це спеціалізований утвір, який забезпечує перехід збудження з одного нейрона на інший або збудливу клітину (м’язову чи секреторну).

В середньому один аксон утворює понад 2000 синаптичних закінчень.

Термін “синапсис” походить від грецького слова “застібати” і був уведений Ч. Шеррінгтоном у 1897 р.

Синапс утворений двома мембранами – пресинаптичною, яка знаходиться на нервовому закінченні і має вигляд ґудзиків, кілець, бляшок, і постсинаптичною, яка міститься на тілі або дендритах нейрона, до якого передається нервовий імпульс. Збудження через синапси передається хімічним шляхом за допомогою медіатора, який міститься в синаптичних міхурцях, що розташовані в синаптичній бляшці.

Класифікація синапсів:

1) за способом передачі сигналу:

– хімічні;

– електричні

– змішані синапси.

Хімічні синапси можна класифікувати по їх місцю розташування і приналежності відповідним структурам:

  • периферичні
  • нервово-м’язові
  • нейросекреторні (аксо-вазальні)
  • рецепторно-нейрональні
  • центральні
  • аксо-дендричні – з дендритами, в т. ч.
  • аксо-шипикові – з дендритними шипиками, виростами на дендритах;
  • аксо-соматичні – з тіламинейронів;
  • аксо-аксональні – між аксонами;
  • дендро-дендритні – між дендритами.

2) за знаком:

– збудливі;

– гальмівні.

Міжклітинна передача імпульсів здійснюється за допомогою трьох типів міжклітинних контактів:

а) хімічних синапсів (збудження і гальмівні впливи передаються в цих синапсах за допомогою медіаторів);

б) електричних синапсів (вони функціонують за рахунок ионного струму);

в) нексусів, або щільних контактів (властивий низький опір і висока двобічна проникність для йонів).

Медіатор – це біологічно-активна речовина, що виділяється нервовим закінченням і є посередником у процесі синаптичної передачі.

Медіатори поділяються на збуджуючі й гальмівні.

Найчастіше виробляються серед медіаторів: ацетилхолін, адреналін і норадреналін, рідше серотонін, речовина Р, глутамінова кислота, енкефалін, нейротензин, ангіотензин II, дофамін, гліцин та ін.

Оцініть статтю
Додати коментар