«Сіроманець» аналіз

«Сіроманець» аналіз повісті Вінграновського викладений в цій статті.

«Сіроманець» аналіз

Автор — Микола Вінграновський
Рік написання — 1977
Жанр — повісті
Тема: зображення конфлікту цивілізації та природи.
Ідея: уславлення дружби, співчуття, беззастережної хоробрості та самовіддачі у взаємодії людини з твариною; засудження жорстокого поводження з тваринами та людського злопам’ятства.

Гуманізм повісті «Сіроманець»

Аналізуючи повість М. Вінграновського «Сіроманець», можна одразу зрозуміти, що її центральними персонажами є вовк Сіроманець та хлопчик Сашко. Образ вовка запропонований автором у міфологічному і навіть фантастичному контексті, який тісно пов’язаний із реальністю. dovidka.biz.ua Автор зображує почуття звіра з психологічної точки зору, як справжньої людини, але цей образ не має складних емоційно-чуттєвих характеристик, тому він зрозумілий навіть дітям, які сприймають вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка.
Сашко, незважаючи на свій юний вік, стає для вовка не лише другом, але й рятівником. Він зовсім не боїться Сіроманця, а навіть навпаки — захищає його перед дорослими, допомагає звільнитись з полону, та коли розуміє, що тварина майже втратила зір,— не роздумуючи втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб показати його відомим лікарям. Саме в дружбі та співчутті хлопчика до вовка розкривається гуманізм повісті.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *