Скільки літер в українському алфавіті

алфавіт

Українська алфавіт — сукупність літер, прийнятих в українській писемності та розміщених у певному усталеному порядку. Скільки літер в українському алфавіті знають не всі.

Скільки літер в українському алфавіті

В українському алфавіті 33 літери: 

а, б, в, г, ґ, д, е, є, ж, з, и, і, ї, й, к, л, м, н, о, п, р, с, т, у, ф, х, ц, ч, ш, щ, ь, ю, я.

Інколи також до неї зараховують апостроф (’), що має фонетичне значення і є обов’язковим знаком на письмі, але літерою не вважається й формально до алфавіту не входить.

21 літера позначає приголосні звуки — б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ. Літера й перед о позначає приголосний [j] (його), а в інших позиціях — нескладовий голосний [i̞] (йду, гай). Літера г позначає дзвінкий гортанний фрикативний приголосний [ɦ] (голова), а ґ — задньоязиковий проривний приголосний [g] (ґава, ґрунт, ґудзик). Літера щпозначає сполучення звуків [ʃt͡ʃ] (щука).

10 літер позначають голосні звуки, з яких а, е, и, і, о, у передають кожна по одному звуку, а літери є, ю, я позначають по одному звуку лише після м’яких приголосних (синє, люди, ряд), а на початку слова, після голосних і після апострофа — по два ([j + e], [j + u], [j + ɑ] — має, юнак, в’янути). Літера ї завжди позначає два звуки ([j + i] — їжа, з’їзд).

Літера ь звукового значення не має, а вживається для позначення м’якості приголосного звука (кінь, льон).

В сучасному українському алфавіті немає літер на позначення звуків [d͡z] та [d͡ʒ], йотованого о та нескладотворчого голосного [u̯] (як ў в білоруській мові), хоча ці звуки використовуються в мові. Тому використання буквосполучень дз, дж, ьо, йо регламентується окремими нормами правопису, а літери в та у можуть позначати також напівголосний звук, залежно від позиції у складі.

Літери українського алфавіту за формою бувають великі й малі, а за різновидом — друковані й писані.

Українська абетка здебільшого фонетична, за винятком звуків [d͡z], [d͡ʒ], [u̯] та подвоєних приголосних [ɲː], [ɟː], [cː], [ʎː], [t͡sʲː], [zʲː], [sʲː], [t͡ʃ˙ː], [ʒ˙ː] та [ʃ˙ː], що не мають окремих літер, і складних правил м’якості чи твердості приголосних, що її зумовлює наступний голосний.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *