«Смуток, Перікле, довкола запав» Архілох аналіз

Вірш «Смуток, Перікле, довкола запав» Архілох 

Смуток, Перікле, довкола запав, не зазнає сьогодні
Втіхи ніхто з громадян, місто — в скорботі важкій;
Скільки прекрасних людей розколихане бурею море
Вкрило! Від болю та сліз наші серця водночас
Мовби набрякли. І все ж од нестерпної туги, мій друже,
Засіб дали нам боги — стійкість незламну душі.
Лихо по черзі спадає на кожного: от і над нами
Нині простерлось воно, нас до живого дійма,
Завтра страждатимуть інші; тож годі! Згадайте, нарешті,
Хто ви, й слізливим жінкам жалощі й тугу лишіть!
(Переклад А. Содомори)

«Смуток, Перікле, довкола запав» аналіз вірша

Тема — звертання автора до друга Перікла з утішанням.

Ідея — у житті багато чого залежить від випадку й волі богів, але людина повинна бути стійкою та мужньою, щоб переносити горе і радість, які чергуються у житті.

 Художні засоби 

Епітети — важка (скорбота), прекрасні (люди), нестерпна (туга), незламна (стійкість), слізливі (жінки)

Порівняння — від болю та сліз наші серця мовби набрякли. Уособлення — лихо над нами простерлось; смуток довкола запав.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *