Лі Бо «Сосна біля південної галереї» читати повністю, скачати текст, аналіз (паспорт) твору та слухати аудіо/відео вірш.
Лі Бо «Сосна біля південної галереї» слухати аудіо
Вірш «Сосна біля південної галереї» читати
Поблизу галереї
росте сосна-одиначка —
В такої, природно,
розкидисте гілля й густе.
Вітрець навколишній
навіть на хвильку не вщухне:
Йому тут воля —
тож дме він і вдень, і вночі.
Затінений стовбур
покрився плямами моху.
А в пишній хвої
повітря неначе мигтить.
Чи вдасться їй досягти
надхмарної висі?
Це ж треба рости
аж декілька тисяч чі*!
————————–
* чі — приблизно 30 см.
Перекладач: Г.Турков
Лі Бо «Сосна біля південної галереї» скачати
Вірш «Сосна біля південної галереї» скачати fb2, pdf, epub. Поезія «Сосна біля південної галереї» Лі Бо завантажуйте повністю і безкоштовно (щоб скачати, обирай і натискай на іконку потрібного формату):
*розшифрування, щоб зрозуміти який формат Вам підходить:
FB2 – легка структурована книга, ідеально для читання з мобільного;
EPUB – підходить для більшості рідерів, структурована книга;
PDF – відкривається будь-де, зручно для друку.
Вірш «Сосна біля південної галереї» Лі Бо аналіз
Автор – Лі Бо
Тема: зображення сосни, яку не долають життєві негаразди та труднощі
У вірші Лі Бо «Сосна біля південної галереї» немає описів, є лише конкретні, зримі образи-символи, що передають почуття ліричного героя: холод вітру, нудьга й самотність душі, прагнення вищої досконалості.
Сосну тут можна тлумачити як образ самого поета, що прагне віднайти вищий сенс або досягти вищих щаблів поетичної майстерності. Вітер асоціюється з бентежним і неспокійним світом, у якому живе людина. У такий спосіб утілено думку про необхідність духовного вдосконалення людини (про шлях до пізнання дао, що його, за висловом китайських мудреців, «не можна висловити ані в мовленні, ані в мовчанні»
Образи:
- сосна- нудьга й самотність душі, це сам поет, що прагне пізнати вищий сенс буття;
- вітер – холод байдужість оточуючих, бентежний всесвіт, у якому живе людина надхмарна вись,
- небо – прагнення вищої досконалості, прихований сенс усього сущого.
Художні засоби:
- епітети – сосна-одиначка, розкидисте гілля й густе, вітрець навколишній, затінений стовбур, пишній хвої, надхмарної висі
- метафори – повітря мигтить.
