«Сойчине крило» аналіз

«Сойчине крило» аналіз новели Івана Франка викладено в цій статті.

«Сойчине крило» аналіз

Жанр — новела

Тема: змальована жіноча доля в новітній інтерпретації. Головна героїня, Марія, дуже помилилася в своєму виборі, і це призвело до страшних моральних і фізичних страждань. Тому вона згадує своє перше кохання, хапається «за нього хоч у листі, як за рятівну соломинку». Герой-адресат уособлює боротьбу між байдужим, відстороненим «естетом» до «живого чоловіка» з почуттями та емоціями.

Головна ідея – це утвердження думки про цілющу силу кохання, про повернення людини до своєї сутності.

Ідея:

  • кохання — це високе, облагороджуюче почуття, «робота душі»
  • не можна жити лише емоціями
  • на першому місці в стосунках між людьми повинна бути відповідальність за власні вчинки, гуманність
  • тільки втрачаючи, людина розуміє цінність втраченого
  • возвеличення кохання як найвищого почуття
  • засудження помилок, за які доводиться розплачуватися

Проблематика «Сойчине крило»:

  • взаємовідносини в суспільстві, людського буття загалом
  • проблема співіснування двох індивідуальностей
  • стосунки між людьми

«Сойчине крило» сюжет

сойчине крил

«Сойчине крило» характеристика

В основу новели покладено історію кохання двох споріднених душ, двох палких сердець, які постраждали через особисту нерозважливість. Дія відбувається проти Нового року в кімнаті головного персонажа протягом кількох годин, утім, сюжет охоплює все життя героя і розкриває події трьохрічної давності. Новела має підзаголовок «Із записок відлюдька». Це щоденник головного героя, у структуру якого вплетено лист-сповідь молодої жінки про свою драматичну долю, що надає розповіді ще більшого психологічного напруження.

Уперше в українській прозі Іван Франко вводить прийом розлогого листа, який є і жанровим компонентом твору, і детальною розповіддю про взаємини закоханої пари Хоми – Массіно і Манюсі, про життєві пригоди героїні у пошуках щастя. Так автор намічає лінію фатальної жінки. Сюжет твору як у романтичній мелодрамі. Після втечі коханої герой-адресат занурився в егоїстичне самозакохане життя, улаштувавши ніби втечу від самого себе. Так само тікає від себе і Манюся – від свого справжнього кохання, з тихого лісу у вир злочинницького світу. Обидві сюжетні лінії тісно переплітаються, доповнюючи одна одну. Це ніби діалог двох змучених душ, як і наприкінці твору повертаються до себе, до людей, до нового життя у «вірі, надії, любові».

«Сойчине крило» символіка

І. Франко мав рідкісне уміння в незначній повсякденній деталі бачити характер або явище.

Образ сойки – символ самої героїні, символ волі, свободи.

Перкальова червона сукня з круглими цятками – символ вірності

Подвійне сонце – подвійне життя, одне у побуті, інше – в душі.

Дзвінок – тривога, очікування чогось.

Коментарі:
  1. 1 месяц ago
    • 1 месяц ago
    • 1 месяц ago
    • 1 месяц ago
  2. 1 месяц ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *