Специфіка образу Петербурга у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

образ Петербурга у романі Злочин і кара Твори

Специфіка образу Петербурга у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

Важливим образом у романі Достоєвського “Злочин і кара” є образ Петербурга — міста, у якому відбуваються події.

Читаючи роман Ф. М. Достоєвського, ми знайомимося з Петербургом зсередини. Бачимо його очима безправної трудової людини «приниженої та ображеної», задавленої злиднями. Чудові палаци, розкішні парки, блиск та сяйво – парадний бік міста. Там живуть багаті вельможі та прекрасні дами. Мало кого з мешканців цих «розкішних палат» цікавить доля людини, що забезпечує їхнє сите життя.

Письменник із болем у серці малює середовище існування мільйонів, яким «нікуди більше йти». Умови їхнього життя підштовхують створювати божевільні теорії, чинити вбивства, пиячити, займатися проституцією. Трагедія їхнього життя розгортається за стінами сірих будинків, на вулицях чудового знаменитого Петербурга.

Петербург Достоєвського у романі «Злочин і кара» змушує замислитися про соціальну нерівність, що панує в сучасному суспільстві письменнику. Байдуже місто – уособлення байдужості людей, яким немає жодного діла до голодних сиріт, хворих жінок, безробітних чоловіків, що спиваються.

У романі «Злочин і кара» реалії Петербурга відтворено з топографічною точністю, проте часто вони набувають символічного значення, стаючи не тільки тлом дії, а й частиною її. У романі ми бачимо інший Петербург (не ті величні холодні споруди) — місто відкриває своє жахливе дно, місце існування морально мертвих та спустошених людей. Вони стали такими не тільки через власні вади, а й тому, шо місто-фантом, місто-монстр зробило їх такими.

Квартали, чорні під’їзди, двори та підвали населені людьми, у житті яких панує безвихідність, місто «по вінця» повне жорстокості, несправедливості, нездорової моралі.

Зображуючи Петербург, Ф. Достоєвський навмисно символізує це місто. Символічного значення набувають площі, сходи будинків (які обов’язково ведуть униз: униз, на саме дно життя, у перспективі — у пекло). Важливою є колористична символіка у зображенні міста — жовті хворобливі кольори відтворюють внутрішній стан героїв, їхню моральну недугу, неврівноваженість, напружені внутрішні конфлікти.

Я вважаю, що для розуміння художнього твору важливо вміти знаходити приховані, але значущі образи, вміти розрізняти так звані «декорації» реалістичної дії та символічно навантажені місця дії. Саме таким містом-символом постає Петербург у романі «Злочин і кара». Аналіз значення цього образу допомагає нам краше зрозуміти глибокий зміст цього роману.

Федір Достоєвський “Злочин і кара” скорочено (аудіокнига)

Оцініть статтю
Додати коментар