Специфіка образу Петербурга у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

Специфіка образу Петербурга у романі Ф. Достоєвського «Злочин і кара»

Важливим образом у романі Достоєвського «Злочин і кара» є образ Петербурга — міста, у якому відбуваються події.

Уважний читач мав змогу помітити, що образ Петербурга так чи інакше з’являється в багатьох творах російської літератури. Згадаємо пушкінську поему «Мідний вершник», у якому місто Петербург фактично є окремим персонажем. Без Петербурга не було б і відомих нам гоголівських «Петербурзьких повістей».

Чим же приваблює письменників це місто? Чому саме воно допомагає їм розкрити теми та ідеї творів? Які саме теми та ідеї розкриваються через образ Петербурга?

Як виникає нове місто? На певному місці починають селитися люди, селише розбудовується, збільшується… Але не так було з Петербургом. Він відомий нам як «рукотворне» місто, збудоване на болотах за наказом Петра І. Під час його будівництва від хвороб, яким сприяв клімат, та від тяжкої праці померло багато людей, фактично це місто на кістках. Прямі вулиці, створені штучно, величні та холодні будівлі… Все ие не залишає життєвого простору для існування простій людині. Тому гинуть у Петербурзі герої «Мідного вершника» Пушкіна, «Шинелі» Гоголя. Це місто з власною. жорстокою та химерною, душею… Місто-фантом… Місто-монстр…

У романі «Злочин і кара» реалії Петербурга відтворено з топографічною точністю, проте часто вони набувають символічного значення, стаючи не тільки тлом дії, а й частиною її. У романі ми бачимо інший Петербург (не ті величні холодні споруди) — місто відкриває своє жахливе дно, місце існування морально мертвих та спустошених людей. Вони стали такими не тільки через власні вади, а й тому, шо місто-фантом, місто-монстр зробило їх такими.

Квартали, чорні під’їзди, двори та підвали населені людьми, у житті яких панує безвихідність, місто «по вінця» повне жорстокості, несправедливості, нездорової моралі.

Зображуючи Петербург, Ф. Достоєвський навмисно символізує це місто. Символічного значення набувають площі, сходи будинків (які обов’язково ведуть униз: униз, на саме дно життя, у перспективі — у пекло). Важливою є колористична символіка у зображенні міста — жовті хворобливі кольори відтворюють внутрішній стан героїв, їхню моральну недугу, неврівноваженість, напружені внутрішні конфлікти.

Я вважаю, що для розуміння художнього твору важливо вміти знаходити приховані, але значущі образи, вміти розрізняти так звані «декорації» реалістичної дії та символічно навантажені місця дії. Саме таким містом-символом постає Петербург у романі «Злочин і кара». Аналіз значення цього образу допомагає нам краше зрозуміти глибокий зміст цього роману.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *