«Сплять усі верховини гірські…» Алкман

«Сплять усі верховини гірські…» Алкман

Сплять усі верховини гірські й стрімчасті скелі,

Всі байраки, всі провалля,

Нори, де плазуни, що їх чорна земля зростила,

Робоче плем’я бджіл, хижий звір у пущі,

Страховищ у глибинах моря сон пойняв,

Крила поскладавши, в вітах поснуло птаство…

Пейзаж у Алкмана гірський, нічний, статичний; людина ніби розчиняється в ньому; навіює спокій, розслабленість; створює відчуття єдності природи й людини, яка вночі теж поринає в сон.

«Сплять усі верховини гірські…» — написав колись давньогрецький поет Алкман, який загубився б у історії зовсім, якби не його вірші, написані винайденою ним алкмановою строфою. Він писав хорові пісні на честь богині Афродити, грецьких героїв… Можна собі уявити, як на сцені прадавнього театру хор повторює алкманові строфи: «Сплять усі верховини гірські…» Алкман відтворив тишу ночі у горах, чар нічних звуків. Спить земля, сплять звірі і рослини, з гір дме свіжий вітер…

Захоплений давньогрецькими поетами, німецький поет И.-В. Гете намагався перекласти цей вірш німецькою. Однак сьогодні цей переклад — «Нічна пісня мандрівника» — сприймається як самоцінний твір.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *