«Стариган із крилами» скорочено

Стариган із крилами (Un señor muy viejo con unas alas enormes) — оповідання Ґабрієля Ґарсія Маркеса 1968 року, яке належить до напрямку магічного реалізму.

«Стариган із крилами» читати дуже скорочено

У повісті автор розповідає про дивну появу незвичайної людини на сільському подвір’ї простих людей. Якось увечері Пелайо, господар двору, зустрів у своєму дворі дуже стару людину з білими крилами. У нього був жебрацький, убогий, брудний вигляд. Пелайо, зі своєю дружиною, Елісенди, вирішили що ця особа — іноземний матрос, який зазнав аварію корабля, але вони все ж вирішили покликати сусідку. Та сказала, що це ангел, якого прислали за хворою дитиною цієї сім’ї. І вони залишили старого у себе в курнику. Незабаром все село знало про появу цієї дивної істоти.

У цей час жар у дитини пройшов і вона відчувала себе дуже добре. Пелайо з дружиною вирішили віддячити старого і відпустити, але багато людей хотіли подивитися на це диво. І Елісенда вирішила заробити на цьому, тому брала з кожного бажаючого п`ять сентаво. Будинок огородили парканом, щоб натовп не розніс житло. Дізнавшись приголомшливу новина, у двір Пелайо прийшов падре Гонсага. Він привітав старого по-латині, але той, у свою чергу тільки пробурчав щось на своїй мові. Гонсага відправив лист єпископу, щоб той написав листа примасу, а той у свою чергу — Папі Римському, щоб остаточний вердикт надійшов з найвищої інстанції. Ангела намагалися годувати кристалами камфори і всякими різними стравами, що приносили йому паломники. Але він обрав просту баклажанну ікру.

У той час в селище прибув мандрівний цирк, з людьми-аномаліями, начебто жінки-павука (дівчини, яка в дитинстві втекла з дому на танці, за що була моторошно покарана). І квиток в цирк був дешевше, ніж на ангела, та й видовище було цікавіше. Ось і стало у дворі Пелайо порожньо. Але господарі до того часу вже накопичили достатньо грошей і змогли побудувати двоповерховий будинок з усіма зручностями (тільки курник залишився недоторканим). Коли син Пелайо підріс, батьки не підпускали його до курника, але пізніше хлопчик став часто приходити до ангела. Той не був з ним привітний, як і з іншими. Одного разу вони обидва захворіли на вітрянку. Лікар оглянув і хлопчика і старого ангела. Він був дуже млявим, втомленим і жалюгідним, на його крилах залишилося всього кілька пір’їн. Незабаром він почав блукати по дому, ніж лякав Елісенду. Чоловік її пошкодував ангела і, закутавши його, відніс спати під навіс, і тоді вони помітили, що у нього жар і він помирає. З часом, з першими променями сонця ангел став одужувати. Він знав, чому він відчував себе так погано, але вважав, що його ніхто не розуміє, тому мовчав, зрідка наспівуючи пісні, поки його ніхто не чув. І все таки, ангел оговтався і готувався злетіти. Елісенда побачила його зліт і тільки дивилася вслід з полегшенням.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *