«Сто тисяч» копач Бонавентура характеристика

сто тисяч карпенко карий

Образ копач Бонавентура «Сто тисяч» — протилежний Герасиму. У творі його докоряють за те, що він 30 літ копає і нічого путнього за ці роки не знайшов. Копач — багатий своєю мрією, окрім неї він багатий на жарти, прислів’я, влучні вислови.
Бонавентура дуже добра людина. У побуты неосвідчена, але проста, що дуже ціниться в людях.

«Сто тисяч» копач Бонавентура характеристика

Від початку до кінця комедії поруч із Калиткою глядач бачить ще одне породження капіталістичної тогочасної дійсності — копач Бонавентура, який не зумів пристосуватися до нових умов і дощенту розорився. Копач теж хоче розбагатіти і вже не один рік марно шукає в землі скарбів.

Бонавентура — цілковита протилежність Калитці. Він жартівник, мрійник, людина непрактична в господарських справах, його не бентежить становище люмпена, а в якому він опинився, все більше опускаючись на соціальне дно. Копач живе у якомусь своєму світі, не зрозумілому для інших. Живе своїми мріями, його зовсім не бентежить те становище, в якому він опинився. Не дає йому спокою тільки один предмет — Боковенька.

Бонавентурі здається, що саме там за одному йому зрозумілими прикметами він відшукає скарб. А викопані гроші він мріє витрати не на побутові потреби, а на мандрівку до Парижа. Він навіть вміє «балакати» по-французьки! Бонавентурі докоряють, що він тридцять літ шукає гроші, але й досі нічогісінько не знайшов, але копач велике значення надає тим речам, які він все-таки викопав: окам’янілому дереву, ступці мідній сковороді. Він усіх переконує, що ці предмети важливі для науки. Копач навіть одіслав їх одному професорові, що кургани розкопує.

Копач — дуже щедра людина. Бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Бонавентура. Крім того, що герой багатий своєю мрією, він також багатий на всілякі жарти, дотепи та прислів’я. З повагою Бонавентура ставиться до науки, знає напам’ять всі вірші Шевченка, цитує «Енеїду» Котляревського.

В образі цього героя автор п’єси показав низи тогочасного суспільного ладу, що склалися з обіднілих, вкрай селян і розорених поміщиків, які не могли пристосуватися до існуючих умов.

Цитати копача Бонавентура 

«Я, слава Богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв»;

«Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш»;

«Тільки гляну, враз бачу»;

«Я не люблю, знаєте, там всяких ніжностей: перин, подушок. Є сама — добре, а нема — кулак в голови, свиту послав, свитою укрився, заснув — мало журився, проснувся, встав- встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув»;

«Опит — велікоє діло!»;

«Мені тільки засісти, то я з маху напишу що завгодно… Хочеш — комедію, а хочеш — прошеніє, яке завгодно прошеніє і куди завгодно»;

«Оцей раз, як не найду грошей, годі, кінець, амінь. Засяду десь і буду писать все, все одно гроші; я за год напишу стільки, що й на воза не забереш».

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *