«Сто тисяч» переказ

сто тисяч карпенко карий

«Сто тисяч» переказ — варто читати лише, коли хочете відновити в памяті головні події, адже це цікава, комічна, повчальна п’єса.
«Сто тисяч» короткий зміст можна прочитати за 5 — 10 хвилин.

Карпенко-Карий «Сто тисяч» переказ

Комедія у 4-х діях

Дійові особи:
Герасим Никодимович Калитка — багатий селянин,
Параска — жінка його.
Роман — син їх.
Савка — кум Герасима, селянин.
Бонавентура — копач.
Невідомий — єврей.
Гершко — фактор.
Мотря — наймичка.
Клим — робітник.

До селянина-багатія Герасима Калитки приходить єврей Невідомий, якого привела сюди, за його словами, нужда. Зустрічає Невідомого син господаря — Роман. Виявляється, що Калитка вже переговорив з євреєм у місті та домовився про зустріч.

Побачивши Невідомого, копач Бонавентура говорить Романові, що цей чоловік — пройдисвіт, яких він багато бачив у місті.

Калитка повертається з міста та застає сина з наймичкою Мотрею. Молоді жартують між собою і надіються, що восени одружаться. Розсердившись, батько відправляє Романа з якимось завданням по господарству. Дізнається, що до нього прийшов Невідомий.

Господар задоволений тим, що дуже вдало побував у місті, прикупив земельки. Це для нього найбільше щастя. Але добре було б скупити всю землю у сусідніх панів. Однак грошей не вистачає, тому Герасим замислюється, чи не пристати йому на пропозицію єврея та не купити фальшивих грошей.

До Герасима приходить кум Савка і просить позичити сотню. Глитай погоджується позичити гроші за п’ять відсотків щомісяця та ще й вимагає «запродажню запис на воли».

Єврей приносить Герасимові фальшиві гроші, показує зразки купюр, які нічим не відрізняються від справжніх. Весь товар він обіцяє принести у понеділок.

Герасим хоче одружити свого сина з дочкою багатія Пузиря, а з Мотрею він обіцяв одружити, мовляв, тільки для того, щоб вона добре працювала.

Роман розповідає копачеві, що під час весілля його сестри батько недодав 5 тисяч посагу, тому весілля перетворилося на суцільну бійку. Хлопець сумнівається, що Пузир дасть за дочкою придане, але батько запевняє, що від нього ніхто не відкрутиться. Він відправляє сина до Пузиря. Той не хоче їхати з копачем Бонавентурою, боячись людського глузування.

Батьки сперечаються між собою, бо Параска хоче одружити сина з працьовитою та покірною Мотрею, Герасим же прагне тільки грошей.

Калитка ділиться з кумом Савкою своїм планом купівлі фальшивих грошей та просить його розміняти у казначействі десятку. За допомогу в ризикованій операції він згоджується дати Савці сотню від кожної тисячі.

Параска сердиться, що син їде на оглядини до Пузирів.

У розмові з Герасимом копач радить йому посадити в низині садок, але хазяїн відповідає, що землю даремне витрачати не збирається. Він сердиться, що Бонавентура взяв у дорогу хліб з салом.

Не дає Герасим коней і дружині, яка зібралася їхати за шість верст у церкву. Коні, мовляв, мають відпочити, а з нею нічого не станеться, якщо піде пішки.

Пузир не пустив Романа до хати, бо у нього були якісь офіцери. Це дуже обурює Калитку.

Фактор Гершко радить Герасимові дати поміщику Смоквинову 5 тисяч карбованців за його землю, бо поміщик ніяк не може віддати борг.

Савка, розмінявши у казначействі фальшиві гроші, дуже перехвилювався.

Гершко просить Романа переказати батькові, щоб назавтра був з грошима у Смоквинова. На радостях Герасим влаштовує заручини сина з Мотрею.

Бонавентура пропонує Романові разом шукати скарби, той погоджується.

Калитка обмінює гроші, а коли Савка приходить по свою долю, хоче віддати йому спочатку тисячу, а решту через рік. Та виявляється, що у мішку самі папірці. З горя Герасим кидається вішатись, але його рятують.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *