«Сторононько рідна! коханий мій краю!» аналіз

«Сторононько рідна! коханий мій краю!»

Леся Українка

Сторононько рідна! коханий мій краю!
Чого все замовкло в тобі, заніміло?
Де-не-де озветься пташина несміло,
Немов перед бурею в темному гаю,
І знову замовкне… як глухо, як тихо…
Ой лихо!

Ой, де ж бо ти, воле, ти, зоре таємна?
Чому ти не зійдеш на землю із неба?
Осяяти землю безщасную треба!
Ти бачиш, як все в нас покрила ніч темна?
Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре?
Ой горе!

О люде мій бідний, моя ти родино,
Брати мої вбогі, закуті в кайдани!
Палають страшні, незагойнії рани
На лоні у тебе, моя Україно!
Кормигу тяжку хто розбить нам поможе?
Ой боже!

Коли ж се минеться! Чи згинем без долі?
Прокляття рукам, що спадають без сили!
Навіщо родитись і жити в могилі?
Як маємо жити в ганебній неволі,
Хай смертна темнота нам очі застеле!
Ой леле!

«Сторононько рідна! коханий мій краю!» аналіз

Поезія „Сторононько рідна! Коханий мій краю!”, розпочата ніжним звертанням до отчої землі, завершується строфою-закликом: „Коли ж се минеться!/ Чи згинем без долі?/ Прокляття рукам, що спадають без сили!/ Навіщо родитись і жити в могилі?/ Як маємо жити в ганебній неволі,/ Хай смертна темнота нам очі застеле!/ Ой леле! ”. У тональності цього раннього вірша виразно звучить ідея патріотизму, національної свідомості, яка стане наскрізною у творчості Лесі Українки.

Ви можете розширити аналіз вірша «Сторононько рідна! коханий мій краю!» додавши тему, ідею, жанр, художні засоби через фоорму коментарів.

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Мар'яна

    Клас

    Відповіcти
  2. Юра

    Дуже дякую

    Відповіcти