«Стояла я і слухала весну» Леся Українка

Вірш Лесі Українки «Стояла я і слухала весну» (1895) сповнений свіжості й тепла прекрасної пори року. Всього у двох строфах Леся Українка вмістила багату палітру відчуттів, які бентежать душу навесні:

Лірична героїня вміє не просто слухати весну, а ніби спілкується з нею як із персоніфікованим образом. Дієслівний ряд стояла, слухала, говорила, співала, шепотіла передає мінливість світлих почуттів героїні.

СТОЯЛА Я І СЛУХАЛА ВЕСНУ — текст

Стояла я і слухала весну,
Весна мені багато говорила,
Співала пісню дзвінку, голосну
То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,
Про молодощі, радощі, надії,
Вона мені переспівала знов
Те, що давно мені співали мрії.

Детальний аналіз вірша «Стояла я і слухала весну» Леся Українка допоможе краще зрозуміти думки поетеси, її настрій, любов до весни.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *