Структурно-функціональні особливості довгастого мозку

відділи головного мозку

Розглянемо що таке довгастий мозок, цого будова та функції.

Морфо-функціональні особливості довгастого мозку

Довгастий мозок — це  продовження спинного мозку в стовбур головного мозку і є частиною ромбовидного мозку. Він поєднує в собі риси будови спинного і початкового відділу головного мозку.

На дорcальній поверхні довгастий мозок має:

— задню серединну борозну;

— дві задньобічні борозни.

На вентральній поверхні довгастого мозку проходить:

— передня серединна щілина;

— дві передньо–бічні борозни.

Сіра речовина довгастого мозку представлена:

— нижнім оливним комплексом; нижніми оливними ядрами;

— тонкими ядрами;

— клиноподібними ядрами;

— центром дихання і кровообігу;

— ядрами ІХ– ХІІ пар черепних нервів.

Біла речовина довгастого мозку складається з:

— висхідних шляхів, у склад яких входять присередня петля, яка в довгастому мозкові  робить перехрест та спинномозкова петля;

— низхідних шляхів;

— сітчастої формації.

Основні функції довгастого мозку:

— провідникова;

— рефлекторна.

Провідникова функція довгастого мозку. Через довгастий мозок проходять низхідні (кортикоспінальний та екстрапірамідальний), висхідні, рекуло- і вестибулярний шляхи, що відповідають за перерозподіл м’язового тонусу і підтримання положення тіла.

Рефлекторна функція довгастого мозку забезпечує:

1) захисні рефлекси (сльозотечу, мигання, кашель, блювання, чхання);

2) рефлекси голосоутворення (центр мови); регуляція потоку повітря (ядра Х, ХІІ, VІІ черепномозкових нервів, дихальний центр);

3) рефлекси підтримання положення тіла (лабіринтові рефлекси). Статичні рефлекси підтримують тонус м’язів для збереження положення тіла, статокінетичні перерозподіляють тонус м’язів для підтримання положення, відповідного моменту прямолінійного або обертального руху;

4) регуляцію діяльності багатьох систем (центри, розташовані в довгастому мозку).

Судинний центр здійснює регуляцію судинного тонусу, дихальний — вдиху і видиху, комплексний харчовий центр — регуляцію секреції шлункових, кишкових залоз, підшлункової залози, секреторних клітин печінки, слинних залоз, забезпечуєрефлекси смоктання, жування, ковтання.

Пошкодження у ділянці вище довгастого мозку призводить до втрати чутливості, вольової моторики, терморегуляції, але дихання, артеріальний тиск, рефлекторна активність при цьому зберігаються.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *