“Тарасова ніч” аналіз

тарасова ніч аналіз твору 6 клас

“Тарасова ніч” аналіз вірша Шевченка – тема, ідея, жанр, художні засоби, ідейно-художній зміст, композиція, історія написання. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.

“Тарасова ніч” Шевченко аналіз 

Рік написання – 1838

Жанр “Тарасова ніч”: історична поема.

Тема “Тарасова ніч”: зображення боротьби українського козацтва з польськими загарбниками; змалювання ночі розгрому армії польського воєначальника Конецпольського під час антишляхетського повстання 1630 р., очоленого гетьманом Тарасом Федоровичем (Трясилом).

Ідея “Тарасова ніч”: возвеличення мужності, героїзму, цілеспрямованості, наполегливої віри в перемогу козаків на чолі з гетьманом Трясилом; засудження жорстокості, жадібності ляхів, які полонили український народ, позбавляючи його навіть віри християнської.

Основна думка: наш народ завжди буде пам’ятати і шанувати своїх оборонців, їх подвиги; тих, хто визволяв їх від рабства і поневолення.

Художні засоби “Тарасова ніч”

  • Порівняння:   кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає; козаки, як та хмара, ляхів обступали.
  • Уособлення: лихо сміється; зажурилась Україна, зажурилась, заплакала; мовчать гори, грає море, могили сумують; ніч-матидасть пораду; лягло сонце за горою.
  • Епітет: тії ночі кривавої, козацькії діти
  • Метафора: заплаче серденько.
  • Синекдоха: козачество = червоні жупани.
  • Гипербола: чи затопило синє море твої гори; од Лимана до Трубайла трупом поле крилось.
  • Риторичне звернення: Грай же, море, мовчіть, гори, / Гуляй, буйний, полем — / Плачте, діти козацькії, / Така ваша доля! »
  • Анафора: Нехай собі бенкетують, / Нехай на здоров’я! / Нехай, кляті, бенкетують.

Композиція “Тарасова ніч”

Події у творі перемежовуються у двох часових площинах — сучасній (спів кобзаря) і минулій (боротьба українського народу з ляхами).

Співаючи, кобзар розповідає про лихо, яке огорнуло Україну, коли польська шляхта заполонила рідний край і намагалася перетворити народ у рабів, позбавляючи його навіть віри християнської.

«Тарасова ніч» — це історична пісня про далеке героїчне минуле, про перемогу козаків під проводом Трясила над ворогом. Тому народ і уславлює вірних захисників неньки України, завдяки яким має волю, віру і щастя.

Історія написання “Тарасова ніч”

У Санкт-Петербурзі 6 листопада 1838 р. Т. Шевченко написав твір «Тарасова ніч». З-посеред безстрашних ватажків селянсько-козацьких повстань кінця XVI ст. — Тараса Федоровича (Трясила), Павла Павлюка (Бута), Северина Наливайка, Якова Остряниці — першого з них Великий Кобзар оспівав особливо натхненно. В основу згаданого твору покладена історична подія — перемога козаків над військом польської шляхти у 1630 р. під Переяславом.

Ідейно-художній аналіз поеми «Тарасова ніч» Т. Шевченка

Наскрізний образ твору — кобзар, який оспівує минулі перемоги козаків над москалями, татарами, турками і ляхами, і в піснях почуття гордості за звитяжну славу предків переплітаються з журбою:

Була колись гетьманщина,
Та вже не вернеться.

Народний співець Шевченко у своєму творі закликає українців «тієї слави козацької» повік не забути і гартувати себе до боротьби проти сучасних орд колонізаторів, отих «поганців», що запанували над «дітьми козацькими». Мотив «годі журитися» та заклик «покепкувати з вороженьків» надають оптимістичного звучання поемі, кличуть до лав нових лицарів національно-визвольної боротьби. Автор радіє перемозі запорожців, називає гетьмана Тараса Федоровича сизим орлом, що взявся «віру рятувати». Та водночас Шевченко й сумує, бо тепер над внуками Трясила, «над дітьми козацькими поганці панують». Разом з Тарасом-козаком Тарас-поет обливається «гіркими сльозами», тому що Україна стоптана ворогами.

Була колись козацькая
І слава, і воля,
Слава сяє, а воленьку
Спіткала недоля.

Історичні рани України ятрили серце молодого Тараса, яке змалку палало незрадливою любов’ю до рідного краю. У поемі «Тарасова ніч» автор викриває тих, хто знищив гетьманщину — форму правління української державності. Це «москалі, орда, ляхи». Але вона не зникла — саме завдяки Шевченкові відновилася історична пам’ять народу:

Де поділось козачество,
Червоні жупани?
Де поділась доля-воля,
Бунчуки? Гетьмани?

Славне минуле вітчизни поет зіставляє з ганебним під’яремним станом України в XIX ст. Через осмислення історичної долі України автор нагадує читачам про потребу власного державного устрою.

На думку відомого літературознавця І. Дзюби, Шевченко «в минулому шукає традиції волі й героїзму, щоб знайти надію, приклад, силу для боротьби за нову Україну…»

Образ ночі в поезії — символ суспільного мороку. Світанку народові нема, та оскільки в цій ночі засвітив місяць і «зірки засіяли», то зміст поеми настроює на оптимізм долі народу в майбутньому, бо все ж місяць і зірки є джерелом світла, а не мороку. Пригадується тут народне прислів’я: «Місяць — козацьке сонце». У поемі з народних споконвічних джерел море — синє, орел —сизий, хмари — темні, ворон — чорний.

Важливе місце займає також образ могили — це символ минулого, України. Так через зображення минулого українці краще розуміли сучасне.

“Тарасова ніч” аудіокнига повністю. Тарас Шевченко

Оцініть статтю
Додати коментар

  1. Єдиноріг

    додайте ще рік написання( 1838)

    Відповіcти
    1. Про100Naza_Z

      Ніяк ні навіщо ти шо дурний чи що незнаєш який рік чи що? а? не чую!?

      Відповіcти
      1. DmosAshaK

        правильний , рік написання :1838 рік. Якщо не впевнений в собі то не потрібно обзивати інших людей.

        Відповіcти
  2. moon

    чо ;-;

    Відповіcти
    1. Сын Беляшика

      ничо

      Відповіcти