«Тартюф» аналіз твору

«Тартюф» — комедійна п’єса Мольєра, яка була написана у 1664 році.  У ній Мольєр критикував найбільш огидні людські пороки: лицемірство, спрагу наживи, підлість, дурість, хтивість, егоїзм, боязкість.

«Тартюф» аналіз твору

Сюжет «Тартюф» 

Дія відбувається в Парижі, в будинку Оргона. В довіру до господаря втирається чоловік по імені Тартюф. Пан Оргон дивиться на гостя як на диво: молодий, вчений, скромний, благородний, набожний, безкорисливий. Родичів, які намагаються довести йому, що Тартюф зовсім не такий святий, яким намагається показати себе, Оргон вважає невдячними. Істинна сутність Тартюфа проявляється лише тоді, коли Оргон необачно доручає йому зберігати скриню з цінними паперами і переписує на нього будинок. Лише вчасне втручання Короля, за п’ять хвилин до фіналу, встановлює справедливість (Тартюф покараний і родині Оргона повернуті будинок і майно).

Головні герої «Тартюф» 

  • Пані Пернель — мати Оргона
  • Оргон — чоловік Ельміри
  • Ельміра — дружина Оргона
  • Даміс — син Оргона
  • Маріана — дочка Оргона, яка закохана у Валера
  • Валер — молодий парубок, який закоханий у Маріану
  • Клеант — брат Ельміри
  • Тартюф — святоша
  • Дорина — покоївка Маріани
  • Фліпота — служниця пані Пернель
  • Пан Лояль — судовий пристав

Комедія «Тартюф» мала велике соціальне значення. У ній Мольєр змальовував не приватні родинні стосунки, а щонайшкідливіший суспільний порок — лицемірство. У «Передмові» до «Тартюфа», важливому теоретичному документі, Мольєр пояснює сенс своєї п’єси. Він затверджує суспільне призначення комедії, заявляє, що «завдання комедії — батожити пороки, і виключень тут бути не повинно. Порок лицемірства з державної точки зору є одним з найнебезпечніших за своїми наслідками. Театр же володіє можливістю протидіяти пороку». Саме лицемірство, за визначенням Мольєра, основний державний порок Франції його часу, і стало об’єктом його сатири. У тій, що викликає сміх і страх комедії Мольер змалював глибоку картину того, що відбувалося у Франції. Лицеміри типа Тартюфа, деспоти, донощики і месники, безкарно панують в країні, творять справжні злодійства; беззаконня і насильство — ось результати їх діяльності. Мольєр змалював картину, яка повинна була налякати тих, хто володів країною.Про значення «Тартюфа» для самого драматурга можна судити вже по тому, як довго і наполегливо він відстоював п’єсу, скільки душевних і фізичних сил витратив на протистояння тим, хто на неї «озброївся». Не раз він ставав об’єктом наклепу і брудних пліток ворогів, яких чіпляла його творчість.«Тартюф» став для Мольєра, так мовити,літературною зброєю.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *