«Таємне товариство боягузів» короткий зміст

«Таємне товариство боягузів» короткий зміст пригодницької повісті Лесі Ворони ви можете прочитати в цій статті.

«Таємне товариство боягузів» скорочено

Розділ 1. Кактус показує колючки

Авторка знайомить нас з двома сусідськими хлопцями, які ворогують з дитинства. Кактус (Сашко Смик) і Клим Джура були однакові на зріст, але з часом Кактус став вище й накачав м’язи, як у Шварценеґґера! Тепер Кактус часто підстерігав Клима і давав тому стусанів.

Тому Клим старався оминати Кактуса, а побачивши його просто тікав, як звичайний боягуз. А Кактус сміявся з переляканого хлопця і називав Клима Поганським Паганіні ще відтоді, як уперше побачив сусіда зі скрипкою.

Одного разу тікаючи від Кактуса з Климом сталося незрозуміле…  люк, на який він наступив, раптом почав м’яко вгинатися і він полетів у чорну прірву.

Розділ 2. Я стаю піддослідним кроликомНавколо була темрява, Клим навпомацки просувався вперед, і зовсім не боявся.Світло спалахнуло зненацька і засліпило Клима, він побачив, що стоїть посеред абсолютно порожньої зали. Стіни були глухі, без жодного вікна, а підлога під ногами злегка вібрувала. Зі стіни, немов на пружині, вискочила таця, на якій лежало кілька бутербродів і стояла склянка томатного соку.Це була улюблена їжа Клима. Голос повідомив, що його вітають у секретній лабораторії ТТБ (Таємне Товариство Боягузів).На великому екрані Клим побачив себе, коли тікав від Кактуса… йому було соромно, він мало не плакав з сорому.  Клима цікавило все — як він тут опинився? хто за ним спостерігав?До нього звернувся жіночий голос, Климу запропонували взяти участь у таємному експерименті. Але він не міг про це нікому розповідати. Клим схрестивши пальці пообіцяв тримати таємницю.

Він зрозумів, що на ньому будуть випробовувати засіб від страху і погодився.

Розділ 3. Знайомство з Жуком та Зайцем

Клим опинився серед незнайомої вулиці…люди озиралися на нього.Вигляд у нього і справді був досить дурнуватий: волосся скуйовджене, сорочка розхристана, джинси в якихось іржавих плямах.Він пішов вулицею, щоб знайти дорогу додому. Клим не міг повірити у те, що з ним трапилося, йому здавалося, що це чийсь жарт, чи серія “Прихованої камери”.Клим відчув, що невидима сила підштовхує його у певному напрямку і опинився біля старого будинку з іржавою залізною брамою, на якій висів великий старовинний замок. Пройшовши у двір, він почув як ворота за його спиною зачинилися. Він почув знайомий жіночий голос з ТТБ, жінка сказала, що експеримент починається. Молода білява жінка здавалася йому знайомою, але чому не міг зрозуміти.Його відправили на перше тренування. Двоє хлопців, приблизно також віку як і Клим, гамселили один одного руками і ногами, вигукуючи тоді ще незрозумілі мені слова:

— Засіб від переляку номер один!

— Засіб від переляку номер сім!

— Засіб від переляку номер чотири!

Він злякано дивився на божевільних хлопців, з якими він мав готуватися до вечірньої операції.

Розділ 4. Підготовка до секретної операціїКлим пішов за хлопцями і помітив — противний липкий страх кудись зник. Його охопили цікавість і бажання приєднатися до Зайця й Жука — так Клим подумки прозвав своїх нових знайомих. Найдивнішим було те, що у хлопців були саме такі прізвиська.Вони пройшли на  круглий піщаний майданчик, де стояв звичайнісінький дерев’яний грибок. На цьому грибочку був сувій паперу, хлопці прочитали своє завдання.О 21-й вони мали бути під банком. Климу сказали одягти одягни щось діряве й брудне і грати жалісну пісеньку про байбачка.Клима відправили додому готуватися до завдання, хоча він і не зрозумів, що це за таємна операція і навіщо йому перевдягатися у лахи й грати на центральній площі міста жалісну пісеньку про байбачка?

Розділ 5. Чи можна порушувати клятву?Вдома Клим думав про те, що з ним сталося. О 21-ій він мав бути коло банку. Цей банк він добре знав, бо там працювала його бабуся. Бабуся була прибиральницею і Клим ходив з нею на роботу,  допомагав поливати квіти й пилососити цілі кілометри килимових доріжок. Клим знав всі коридори банку, всі входи і виходи.Клим не міг зрозуміти, що ці хлопці будуть робити в банку. Навіть подумав, що це буде пограбування…Бабуся перервала думки Клима, пригостивши внука пиріжками з м’ясом. Бабуся смачно готувала, і дуже любила квіти. Вся їх квартира завдяки старанням бабусі Солі перетворилася на справжню оранжерею. Але бабуся забороняла чіпати свої квіти, і Клим сприймав застереження бабусі як старечі дивацтва. Та все ж ніколи не порушував її заборони. Квіти в нашому помешканні і в сільській садибі, де бабуся жила влітку, доглядала лише вона. Клим жив з бабусею, так як його батьки були на розкопках піраміди в Єгипті.Клим вхопив пиріжка і побіг на зустріч з хлопцями біля банку, хоча усвідомлював, що так просто ця історія скінчитися не може.

Розділ 6. І байбачок зі мною…Клим підбіг до площі, на якій височіла будівля банку, коли надворі вже сутеніло. Він намагався розгледіти Жука і Зайця. Та біля центрального входу до банку не було нікого.Він хотів вже йти додому, коли з вузенької бічної вулички на площу виїхав кумедний візочок, який штовхали двоє хлопців. Убрані вони були в яскраві циркові костюми, на їхніх головах були надягнені блазенські ковпаки з дзвіночками, а на візочку у великій клітці з дротяним колесом усередині швидко перебирав лапками… байбачок.Хлопці грали на якихось музичних інструментах, йому дали стару скрипку, одягли в чудернацький цирковий костюм і змусили грати і співати.
Розділ 7. Напад на банкіра

Люди зібралися навколо хлопців, їх жаліли, давали гроші, цукерки.А якийсь чоловік із кейсом у руках захотів отримати віщування від байбака… Прочитавши кілька рядків, чоловік зблід, кинув записку, і швидко попрямував до свого чорного автомобіля. Невеличкий натовп, що зібрався навколо, зацікавлено зашумів.Раптом на площу в’їхав мотоцикл, на якому сиділо двоє чоловіків у масках. У чоловіка викрали кейс.Клим дивився на все це вражено, грабіжники на мотоциклі чомусь нагадували йому … маму й тата. Але він розумів, що тут вони бути не можуть.Поки натовп і охорона збиралися навколо пограбованого чоловіка, хлопці скинули свої циркові костюми і зникли у підворітті сусідньої вулиці…Клим розумів, що йому теж треба йти звідси, але перед тим як зникнути, все ж устиг нахилитися й підняти з землі зіжмаканий папірець-передбачення “Зараз тебе пограбують!”

Розділ 8. Гра у заховані скарби чи пограбування?

Хлопці потягли Клима до підворіття і привітали з першим випробуванням. А щоб заспокоїти Клима, порівняли все, що відбувалося з комп’ютерною грою.Заєць і Жук сказали, що ім потрібно потрапити до будівлі банку. Для Клима це не була
проблема, так як він її план чудово знав.

Розділ 9. Знайомий ротвейлерКлим із Зайцем та Жуком стояли посеред маленького захаращеного двору. Клим знав де потайний вхід до банку і провів туди хлопців, хоча і розумів, що це злочин. Клим думав, що хлопці готують пограбування.Завдяки Климу хлопці пройшли мимо місцевого ротвейлера Бакса, якого випускають вночі охороняти банк.Хлопці пройшли у комірчину для відер і ганчірок, вилізли через вікно до пожежної драбини і потрапили у кабінет директора банку. Жук і Заєць розрізали скло у вікні пристроєм, схожим на циркуль і за мить вже стояли посеред директорського кабінету, встеленого м’яким перським килимом. Климу ця пригода починала подобатись.Камеру спостереження Жукзнешкодив і повідомив, що у них є 15 хвилин.Хлопці впевнено, ніби вони бували тут сотні разів, підійшли до величезної картини, що висіла позаду директорського столу. На картині був сільський пейзаж, Жук торкнувся до того місця, де були намальовані двері хатинки і перед ними відкрився таємний хід.

Розділ 10. Криївка блакитних жаб

Там був дивний запах сирості і болотних трав. Але звідки болото посеред міста та ще й на десятому поверсі цегляного будинку?Спереду почулося пронизливе сюрчання, але Жук і Заєць вперто рухалися вперед.Те, що побачили хлопці, було настільки дивним, що Клим навіть не встиг злякатися. У великому басейні, встеленому водоростями й лататтям, у зручних кріслах сиділи дивовижні створіння, космічні прибульці…Ті істоти були схожі на велетенських, яскраво-блакитних жаб. Перед кожною блакитною ропухою, що розвалилася у кріслі, стояв столик із частуванням — хробаки, мухи та жуки. Найдивнішим було те, що блакитні жаби жваво перемовлялися на своїй мові.Хлопці поводилися тихо і все знімали на маленьку відеокамеру, проводили якісь заміри. Але їх помітили, і вони мали швидко тікати.

Завдяки тому, що Клим знав всі коридори, входи, виходи, хлопцям вдалося втекти від цих потвор.

Заєць і Жук привітали Клима з тим, що він пройшов ще одне випробування ТТБ. І розповіли, що ці хижі прибульці таємно заволоділи вже половиною світу. Ці жаби навчилися проникати в людську свідомість і підкоряти людей своїй волі. ТТБ бореться з жаб’ячою цивілізацією, бо вони заразили майже все людство страшним вірусом страху. Тепер їх головне завдання — знайти протиотруту.

Клим не міг міг прийти до тями. Тобто він потрапив не у банду розбійників. Нові знайомі — це мисливці за прибульцями.

Клим не міг зрозуміти, чому боягузи мають боротися проти прибульців. І хлопці пояснили, що вірус страху найперше вражає хоробрих. А тим, хто звик боятися, все життя треба боротися з власним переляком. Тому в кожного боягуза є свої засоби подолання страху…

Розділ 11. Паганіні стає Чаком Норрісом

Вранці Клима розбудила бабуся, і він почав збиратися до школи. Вчорашні пригоди не вкладалися в нього в голові, це була маячня. Хіба можуть існувати прибульці?

Вийшовши з квартири він зустрівся з одвічним ворогом і сусідом Сашком Смиком. Зазвичай Клим мав бути побитий, але цього разу все змінилося. Клим накинувся на Кактуса, і той почав благати не бити його. Кактус сказав, що йому наказали побити його.

Клим не хотів розбиратися з Кактусом і помчав до школи. Він і сам був здивований, що зовсім не злякався Кактуса, адже після синьооких монстрів той був не страшний.

Але до школи Клим не потрапив, якась блакитна лапа потягла його до піщаного кар’єру…

Розділ 12. Міраж на будмайданчикуАле несподівано будівельний майданчик зник… зявився міраж… Перед Климом була рівна потріскана земля, без жодної травинки. А посеред цієї пустелі сиділо потворне банькате створіння.Клим не міг поворухнутися, його ніби обмазали липким тягучим клеєм, він був, як муха, що потрапила в павутину і яку зараз мають зїсти.Синьопикий широко роззявив пащу, і з неї вирвалися пронизливі звуки: свист, гуркіт, дзижчання і… кумкання.

У голові Клима залунали слова: «Сьогодні рівно о третій, на вашу планету прибуває основний десант могутньої цивілізації блакитних жаб. Останньою перепоною на нашому шляху залишалося ваше таємне товариство. Досі нам не щастило захопити жодного члена ТТБ. Тепер вам кінець. Ти покажеш секретну лабораторію і після цього експерименти проводитимемо тільки ми… над вами.»

Блакитна тварюка висолопила довжелезного язика, на льоту вхопила  муху та з апетитом схрумала її. Але цей делікатес, був ніби снодійним для інопланетних жаб і синя ропуха захропла… Клим зрозумів, що якби його вкусили, то він би був змушений підкорятися цивілізації жаб, тому потрібно було терміново вибиратися…

Клим доповз до калюжі і відчув, як липка речовина — напевно, це була отруйна слина космічної жаби — почала розчинятися. Звільнившись Клим кинувся геть, і опинився на гамірній вулиці. Він намагався потрапити до ТТБ…

Розділ 13. Я шукаю допомогиКлим зрозумів, чому люди останнім часом так дивно поводяться. Вчителі ніби були ті ж самі, але часом вони розмовляли і рухалися, як актори в театрі, котрі повторюють наперед завчені ролі. І що у словах, які вони вимовляли, не було жодного змісту. Але Клима настільки зацькував Кактус, що замислюватися над усім цим раніше він не міг.Він знайшов люк, який вів до ТТБ, але потрапити туди не міг. Намагався знайти Зайця і Жука, але марно. Вже коли він не знав, що робити до Клима підлетів велетенський метелик, жовтогарячого кольору, із посланням від Жука.Клим побіг до свого будинку…

Розділ 14. Послання від бабусіПідходячи до дверей квартири, Климу здалося що за ним стежать.Бабусі вдома не було. На столі був предмет, схожий на спортивний свисток на мотузці. Взявши його в руки Клим почув голос бабусі, яка сповістила, що її виклали синьомордики. Слухаючи інструкції бабусі Клим знайшов ключ від жовтого автомобіля у вазоні з калачиками.На подвір’ї, під старою грушею, стояв жовтий обшарпаний горбатий “Запорожець” і там мали бути наступні інструкції. Клим не міг повірити, як його усміхнена бабуся може бути пов’язана з Таємним Товариством Боягузів? Але думати не було коли, потрібно було рятувати бабусю.Розділ 15. Найкращий у світі автомобіль — це…

Подвір’я було абсолютно порожнє. Але коли Клим сідав у Запорожця, на подвір’я заїхав екскаватор з величезним, загрозливо виставленим уперед, ковшем, що їхав прямо на нього.Клим сів у машину, але, що робити далі не знав, він ніколи не водиві навіть не заводив машину. Голос з ТТБ наказав йому пристебнутися. Щойно Клим заклацнув ремені безпеки, як старенький “Запорожець” загуркотів, немов ракета перед стартом, підстрибнув угору, наче велетенський гумовий м’яч, і вискочив з-під самісіньких залізних зубців гігантського ковша.В екскаваторі був знайомий синьомордий прибулець, стрибаючи «Запорожець» зумів втекти. Екскаватор перевернувся, а блакитна ропуха не могла звідти вибратись. надсадно гудів і смикався.Клим зрозумів, що “Запорожець” — найнадійніший і найдосконаліший автомобіль у світі. Той шаленій швидкості помчав у безвість — назустріч небезпеці.

Розділ 16. Загадкова пані СодоміяГолос в Запрожці повідомив, що синьомордик у ескаваторі ватажок прибульців. А Климу потрібно потрапити в пустелю о 3 годині ночі, бо туди прибуває основний десант космічних хижаків.У Клима було багато питань: як бабуся Соломія пов’язана з усім цим? Як він потрапить у пустелю так швидко? Як бабуся Соля зможе боротися проти прибульців? Голос повідомив, що його бабуся винайшла протиотруту від вірусу страху. А цим вірусом уже заражена більшість мешканців Землі. Синьоморди вистежили пані Соломію й зненацька захопили її. Тепер він має врятувати бабуся і людство від прибульців.Запорожець доставив Клима до сільської садиби бабусі. До нього знову підлетів жовтий метелик, який тримав капсулу з запискою.

«Третій помідорний кущ ліворуч від паркану».

Клим пішов на на бабусин город і підійшов до зеленого куща, на якому висіли стиглі червоні помідори. Він мимоволі простяг руку й зірвав найбільший томат. Тієї ж миті кущ почав повільно від’їжджати вбік, а під ним відкрилася металева поверхня, схожа на дитячу гірку, по якій так люблять спускатися малюки.

Клим не міг повірити, що у бабусиному городі є такі схованки,а помідор був штучний.

Розділ 17. Машина часу існує?Клим сівши на металеву доріжку, що стрімко спускалася у глибину, полетів у безвість. Він впав на сіно, і оглянув підземну кімнату.На стіні було їх сімейне фото, тато й мама біля підніжжя єгипетської піраміди.І фото молодої жінки з ТТБ, тепер Клим зрозумів, кого вона нагадувала. Очі у жінки були точнісінько такі, як у бабусі Солі, тільки обличчя молоде.Клим знайшов скриньку, але не зміг її відчинити. Втративши будь-яку надію відгадати бабусині секрети, він сів у крісло,  і поклав долоню на кришку загадкової скриньки. Тієї ж миті поверхня кришки замерехтіла, екран засвітився, і на ньому з’явилося обличчя молодої бабусі.Клим дізнався, що тридцять років назад бабуся Соломія сконструювала машину часу. І тепер йому потрібно врятувати бабусю Солю, бо без неї світ не врятувати.

Розділ 18. Я відчуваю смак пригод
Бабуся сказала, що Климу потрібно переміститися у вчорашній день до мами з татом, бо саме туди має прибути десант синьомордиків.Він відчув, що його огортає страх, він не знав де машина часу, як вона працює. У Клима з’явилося бажання сховатися і перечекати небезпеку.Але бабуся повідомила, що машина часу — це Запорожець, і йому час вирушати.

Клим відчув смак до шалених пригод. І здається, це був іще один засіб від переляку — кидатися у вир пригод сторчголов, не залишаючи собі часу на вагання, сумніви й побоювання.

Розділ 19. Політ крізь часопростірКлим сів у “Запорожець”, взяв ключ-свисток і побачив маленький дисплей, по якому бігли знаки й цифри.Климу взяв фото мами і тата, він виставив потрібний час, пристебнувся… А відкривши очі він побачив, що опинився на вершині велетенської піраміди.Колись батьки розповіли мені, що саме через дивну особливість — стесану верхівку — вибрали цю піраміду для розкопок.

Він думав, чому прибульці мають прибути саме сюди, і раптом почув, що синьоморди здираються по майже прямовисних стінах піраміди…

Розділ 20. Абетка мандрівника
Клим зрозумів, що зараз перша година ночі 26 вересня 2006 року. А йому потрібно було потрапити у 25 число.Машина повідомила, що помилки іноді трапляються, але ще одна подорож у часі була неможлива через технічні несправності.Клим розумів, що ропухи вже близько і потрібно терміново щось робити. Через мить машина підскочила й полетіла по прямовисній стіні піраміди донизу і спинилася біля підніжжя піраміди.

Біля піраміди був табір батьків, але всі речі були розкидані, їх захопили зненацька. Але людей не було ніде.

Клим почув звуки ізсередини піраміди. Це були звуки АМ — Абетки мандрівника, яку винайшов тато. Клим з дитинства ходив у походи з батьками і вони його навчили АМ.

При небезпеці звичайній треба було стукати по поверхні один раз, при середній — двічі, а при найбільшій гатити щосили тричі підряд. Головне, щоб чітко повторювався ритм: стук-стук-стук — тиша. Стук-стук-стук — тиша! І зараз із кам’яних нутрощів піраміди хтось подавав сигнал найбільшої небезпеки. Було зрозуміло, що це кличуть на допомогу тато й мама.

Клим не знав як потрапити всередину, а голос ТТБ порадив скористатися універсальним ключем. Потрібно було прикласти його до поверхні, натиснути на червону кнопку й накреслити необхідну фігуру.

Клим виконав усі вказівки. Раптом масивна кам’яна брила під моєю рукою м’яко піддалася, почала відступати, і в стіні утворився отвір.

Розділ 21. У Всесвіті дрібниць не буваєКлим на Запорожці опинився всередині старовинної усипальниці, а шматок стіни став на місце.Тато і мама зраділи появі сина. Батьків він не бачив 6 місяців, засмага на їх обличчях кидалася у вічі.Клим оглянув піраміду, і побачив безліч скручених трубочками папірусів. Батьки часто розповідали про них, але до наших днів папіруси майже не дійшли. Навіть коли їх знаходили десь серед старовинних руїн, вони, потрапивши на повітря, розсипалися, мов порох.

Тобто його батьки знайшли старовинну бібліотеку єгипетських фараонів? Та зараз про це ніколи було думати й не час було розпитувати. Людство було у небезпеці, а ці прадавні єгипетські рукописи не могли стати в пригоді у боротьбі проти блакитних космічних жаб.

Він хотів про все розповісти батькам, але як виявилося вони все знають, бо тримають зв’язок з штабом ТТБ, і саме вони викрали кейс під банком. А зробили це завдяки машині часу, щоб хлопці могли пробратися у лігвисько синьомордів.

Батьки чекали на Клима, ще день тому,вони були раді, що він вилікувався від страху. Адже майже всі мешканці планети були заражені вірусом страху. Протиотруту від цієї жахливої епідемії винайшла бабуся, але тепер вона потрапила в полон до синьомордів.

Батьки сказали, що до прильоту синьомордів лишилося кілька годин і потрібно підготуватися.

Розділ 22. Зброя проти комахожерів

Тато розповів, що синьоморди давня войовнича цивілізація, вони вміють перехоплювати людські думки на відстані, а зброї проти них немає.

Мама сказала, що вони ведуть розкопки саме тут, бо сім тисяч років тому Земля вже зазнала нашестя блакитних жаб… Хоча єгипетські вчені знайшли засіб, як боротися із синьомордами, та було запізно. Космічні хижаки втекли з планети, але знищити всю рослинність, навкруги залишилась тільки піщана пустеля.

Тато розповів про манускрипт, в якому йшлося про боротьбу з сьномордами, але його розшифрувати вони не могли.

Тоді Клим розповів про те, як його викрали і як можна боротися проти синьомордів. Клим сказав, що мухи, вплинають на прибульців як снодійне.

Батьки зраділи і обняли Клима.

Розділ 23. Жук і Заєць втрачають надію

Клим не розумів радості батьків, адже де в пустелі взяти стільки мух? А мама повела Клима до наукової лабораторії, де працювали Жук та Заєць. Виявляється бабуся Соля доправила їх сюди на часольоті.

Вони сподівалися відтворити протиотруту, але в них не виходило, видно було, що оптимізм покидав хлопців.

Тато повів всіх вузенькими сходами нагору піраміди. По дорозі всі роздивлялися папірус, в якому було щось про те як знищити синьомордів. Папірус вже починав розсипатися, на ньому був малюнок мухи. Такий же візерунок вони побачили на стіні, натиснувши на нього вони на кам’яній поверхні утворилася ніша і з’явився дивний предмет. То було металеве півколо з маленькою пластинкою посередині, схожою на тонкий язичок.

Розділ 24. Космічні загарбники прибуваютьЗненацька підлога під ногами почала вібрувати, почувся страшний звук. Була третя година ночі і прибували прибульці.Тато почав грати на знайденому інструменті, що був схожий на дримбу. Вони пішли вперед, відчинили люк і опинилися на вершині піраміди.В очі вдарило сліпуче світло, а потім всі побачили космічні кораблі прибульців. То були гігантські прозорі капсули, що зависли над пірамідою. З кожної капсули струменів потужний сніп світла, спрямований на зрізану верхівку піраміди.

Коли наша невеличка команда вийшла на верхній майданчик, усі світлові промені вмить зосередилися на нас. Я відчув себе таким же беззахисним і маленьким, як та муха, котру сьогодні вранці на моїх очах проковтнув довголапий синьоморд. Прибульців було дуже багато.

Розділ 25. А тато грає на дримбі

Тато продовжував вигравати на дримбі, на ці звуки зліталися хмари оскаженілих комах!Блакитні ропухи почали ловити мух, їх нічого не цікавило крім поживи.Космічні хижаки все спускалися і спускалися на землю і хапали комах довгими язиками. Видно було, що земні мухи, комарі та ґедзі вразили чужопланетян у самісінькі жаб’ячі серця.Це було схоже на масовий сказ. Зараз небезпечних космічних окупантів можна було брати голими руками. Вони не помічали нічого, окрім смачної поживи, що хмарами кружляла довкола них.

Розділ 26. Я розмовляю мовою синьомордівТепер Клим зрозумів, чому тато говорив про синьомордів як про представників страшної цивілізації міжгалактичних загарбників. На спині у кожного прибульця висів апарат із широким дулом і прилаштованим до нього балоном з газом, який може паралізувати все живе.Жук і Заєць досліджували цей газ, і він абсолютно безпечний для самих синьомордів. І взагалі представники цієї агресивної цивілізації не чутливі до жодної отрути. Вони самі можуть отруїти кого завгодно. Особливо небезпечний вірус, що його розносять ці космічні хижаки, — вірус страху.Починало світати, вся пустеля, в полі зору, була вкрита велетенськими блакитними ропухами, що лежали на піску й голосно хропли.

Синомордів потрібно було знешкодити, але як ніхто не знав. Клим зумів прочитати думки їх вожака, який радів захопленню планети. Вони хотіли зробити людей рабами, змусити працювати на мушиних фермах — вирощуватимуть комах-бройлерів. А потім відправляти комашині консерви в кожен куточок галактики!

Клим розповів батькам, про те що довідався. І вони розуміли, що святкувати перемогу ще зарано.

Розділ 27. ПірамідосерфінгВсі хотіли спускатися всередину піраміди сходами, а мама показала чудовий спосіб пересування — пірамідосерфінг. Для того щоб швидко й безпечно спуститися з піраміди, потрібна була  кругла пластинка з ручкою.Всі з’їхали з піраміди,  як зі снігової гірки. Кожен спускав з собою ще й синьомордів.Було видно, що нашестя синьомордів справило на Жука гнітюче враження, здавалося що до нього повертається страх.Клим розумів, що потрібно знайти бабусю, бо без її чудодійної протиотрути вони не врятують людство від вірусу страху.

Космічні прибульці впали у такий глибокий транс, що й не думали прокидатися. А Клима чекала тяжка робота: треба було придумати, як знешкодити синьомордів, щоб вони не могли накоїти лиха, поки ми шукатимемо бабусю Солю.

Розділ 28. Нехай синьоморди посплять 
Тато запропонувава поки заблокувати синьомордів з допомогою часольота. Клима вражали здатності Запорожця і вміння бабусі, яка змогла поєднати чудодійні сили наших пращурів із найсучаснішими науковими здобутками. І замаскувала свій універсальний прилад у старому “Запорожці”.Клим переживав через те що Запорожець не допоможе їм, бо перестав працювати. А тато сказав, що піраміда діє я потужний підзарядний пристрій. Крізь її зрізану верхівку космічна енергія потрапляє всередину й акумулюється. Так що, часоліт був готовий до роботи.Тато швидко вивів “Запорожець” із піраміди, натиснув якісь кнопки. Ясно-зелене світло фар освітило прибульців, і ті немов закам’яніли. Над піщаною пустелею враз запанувала тиша — то миттєво урвалося тисячоголосе хропіння ротатих комахожерів.Та все рівно їм треба поспішати — зелені промені діятимуть лише кілька годин.

Розділ 29. Ми вистежуємо викрадачів

Тато запрограмував у часольоті необхідний час і місце. Вони мали прибути в той час, коли Клим вибіг до школи (і потрапив у лабети синьоморда), а моя бабуся залишилася вдома сама.

Вони опинилися в своєму дворі під грушею і побачили, що Сашко Смик (Кактус) привів за собою людей, одягнених у чорні старомодні пальта й крислаті капелюхи. Це були замасковані синьоморди. Клим згадав, що часто бачив їх, і зрозумів, що за його сім’єю давно стежили.

Саме вони викрали бабусю, але вона не пручалася, а спокійно йшла за ними. Вони простежили, за викрадачами і побачили, що бабусю завели в будку, де лагодять взуття!

Розділ 30. Куди веде провалля

Коли вони підійшли до маленької дерев’яної споруди, то почули дивний звук — ніби працював потужний мотор. Але будка була порожня. Всі зайшли всередину, щоб обстежити приміщення, там були сліди синьомордів.Батьки зрозуміли, що Кактуса зазомбували і тому він так себе поводив. За шафою вони знайшли колодязь і вирішили дослідити його.Тато всім дав стінолази — незамінна річ для пересування по прямовисних поверхнях. Всі швидко натягли стінолази на руки й на ноги і почали обережно спускатися у безвість.

Розділ 31. Начувайся, зраднику!Поки спускалися вниз, почули гудіння — по стіні підіймався маленький вагончик, де були замасковані синьоморди і Сашко Смик. Всі вимкнули ліхтарики і затаїлися.Жук ненавидів Сашка за зраду, і готовий був помститися тому. Та все ж вони продовжили спускатися.

Розділ 32. Ми виконуємо акробатичні номериНарешті всі спустилися на дно глибочезного колодязя. Води в ньому майже не було — під ногами хлюпала ріденька грязюка. Перед нами височіла щільно зачинена брама, відчинити яку можна було тільки жабам. Зображення їх лапи світилося на броньованих воротах яскраво-синім сяйвом.Вони розуміли, що їм не відчинити браму, мигтіли вогники сигналізації, а за брамою була бабуся.

Заєць, Жук і Клим стали один одному на плечі, дісталися верхівки брами і зробили в ній отвір. Бо на верхівці брами сигналізації не було. Заєць відчинив браму з того боку і сигналізація вимкнулась.

Розділ 33. Бабуся Содя дає нам інструкції

Посеред встеленої свіжою травою кімнати на маленькому дерев’яному ослінчику сиділа бабуся Соля, обмотана слизькою гидотою так, що не могла поворухнутися. Це місце нагадувало сховок синьомордів у банку.

Цікаво, скільки ще таких хитромудро замаскованих криївок синьомордів існує в усьому світі?Було зрозуміло, що космічні загарбники готувалися до захоплення нашої планети довго й ретельно.

Тато хотів звільнити бабусю, але вона сказала, що синьоморди влаштували безліч пасток, а їм треба якнайшвидше повертатися у завтрашній день.

Бабуся сказала взяти з кишені її фартуха маленьку полотняну торбинка і вернутися в пустелю. Потрібно було розвіяти насіння по вітру. Саме це могло врятувати людство від прибульців.

Бабусю вони мусили лишити там, і вона запевнила, що з нею все буде добре.

Розділ 34. Як діє антижаб

Вони стояли на усіченій верхівці піраміди. Сонце вже освітило гарячими променями безкраї піски й безліч нерухомих синьомордів.Тато дочекався сильного пориву вітру, і розвіяв дрібненькі насінинки у повітрі. Вітер підхопив крихітні зернятка й поніс у пустелю.Всі чекали, що буде далі. Пустеля почала вкриватися різнобарвними квітами. Вони проростали скрізь, де лежали синьоморди й стояли їхні бойові капсули. Вони піднімалися до сонця й тріпотіли пелюстками. І не було видно ані блакитних космічних хижаків, ані їхніх кораблів.

Я побачив, що з кожної квітки випурхує величезний метелик. І крильця в метеликів точнісінько такої ж барви, як квіти, в яких вони народились. Синьоморди почали прокидатися. Далі все залежало від Клима. Бабуся написала записку:

«Климчику, щойно синьомордики вдихнуть пилок цих квітів, як стануть слухняними й покірними. Ти маєш подумки віддати їм наказ чимшвидше забиратися геть з нашої планети й забути до неї дорогу назавжди. Адже тільки ти розумієш мову блакитних жаб і можеш з ними спілкуватися. Онучку, головне — не бійся. Тоді банькаті ненажери тебе послухаються.»

Клим зосередився й подумки наказав синьомордам, забиратися з їх планети.

Тієї ж миті космічні пірати почали шикуватися в колону, і слухняно попрямували до своїх літальних апаратів. Коли останній синьоморд застрибнув усередину капсули, я подумки передав їм останню настанову:

— Повертайтеся додому і ніколи, чуєте, ніколи не прилітайте на Землю! Бо наступного разу вам це так просто не минеться!

Капсули беззвучно піднялися в небо — і зникли.

Клим радів, землю врятовано. Тато і мама сказали, що про це ніхто не має знати.

Заєць і Жук мали повернутися, до цирку, але ТТБ своєї роботи не припиняло!

Боягуз, котрий переміг свій страх, — найсильніша людина у світі! Запам’ятай це!

Розділ 35. Так народжуються пісні та легенди…

На подвір’ї будинку Клима все було як і раніше. Клим з батьками піднялися в квартиру, де їх зустрічала бабуся Соля з пиріжками.

Клим почав розпитувати бабусю про дивовижний засіб від переляку. І дізнався, що бабуся винайшла універсальні ліки від переляку, що блокують вірус страху. Це спеціальний сорт квітів, пилок яких знищує отруту, яку принесли з собою синьоморди. А крім того, цей пилок робить синьомордів безпорадними.

Бабуся розповідала про свій чудовий винахід так буденно, і навіть не подякувала йому за допомогу в порятунку світу.

Клим зайшов на кухню і побачив що, біля горщиків з бабусиними калачиками, сиділи дві блакитні ротаті ропухи й лупали червоними банькатими очима. Щоправда, за розміром вони були разів у двадцять менші від синьомордів.

Бабуся засміялася,і пояснила, що зменшила, тих синьомордів, що викрали її. А тепер ці жаби ловлять мух у їх квартирі.

Коментарі:
  1. 12 месяцев ago
  2. 12 месяцев ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *