«Таємниця козацької шаблі» короткий зміст

«Таємниця козацької шаблі» короткий зміст

Зірка Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» короткий зміст ви можете прочитати за 15 хвилин.

«Таємниця козацької шаблі» короткий зміст

Розділ 1, у якому з’являється Машка

Сімя Руснаків купує вітчизняний автомобіль червоного кольору не першої молодості … вони назвали її Машка.

Мамі з першого погляду машина не сподобалась, але коли вони разом її вимили, то змінили свою думку.

В цій машині не було кондиціонера, радіо непрацювало, а тато нахвалював її ходову частину. Сім’я вирішила випробувати машину, спочатку їхала мама за кермом, але після невдалого гальмування, за кермо сів тато.

Татів приятель пан Богдан, історик, мандрівник, розповів, що завдяки їх машині вони зможуть врятувати одну цінну старовинну річ, реліквію, якій загрожує небезпека, а то й навіть знищення.  Наталочку захопила історія.

Розділ 2, у якому з’являється патріотично настроєний привид

Виявляється в пановій Богдановій квартирі на Русанівці з’являтися привид, патріотично настроєний. Привид не розмовляв, але зумів пояснити, що якійсь козацькій реліквії загрожує небезпека. Богдан дізнався, що загадкова реліквія загублена на старому бойовищі, можливо, в замку чи фортеці на заході України.

Наталку історія про привида надзвичайно захопила, а тоді вона ще й дізналася, що реліквія знаходиться в замку чи фортеці. Наталка зраділа, бо ніколи не бачила нічого подібного.

Але куди їхати вони не знали, тому Руснаки вирішили самі зустрітися з привидом. Вони причепурилися, гарно одяглися і пішли до пана Богдана, де стали чекати появи привида. Враз серед кімнати заколихалася світла постать привида-козака, який як міг пояснив, що це за реліквія і де вона.

Всі зрозуміли, що ця річ на заході України, на місці якогось козацького бою.

Наталочка згадала, що найбільша битва була під Берестечком! Битва війська Богдана Хмельницького з поляками в червні 1651 року. А так як незабаром мали відзначати річницю битви, сім’я вирішила їхати в Берестечко.

Розділ 3, у якому з’являється елегантний незнайомець

Руснаки зібралися в мандрівку. Тато позичив у пана Богдана намет і карту автошляхів України, мама приготувала їжу і вони відправилися в дорогу.

Машка мчала по трасі, і тато пишався Машкою. Наталка захотіла нарвати квітів, і тато зупинив машину. Але збираючи букет вона … шелеснула в воду річки Ірпінь. Наталочка перевдяглася в вишиванку, призначену для завтрашніх урочистостей, мокру одежину розстелили під заднім склом, і рушили далі.

Вони їхли минючи села і поля, купили черешень, які Наталка сиділа їла на задньому сидінні. Дівчинка була у захваті від подорожі на машині.

Тато почав розповідати про дорожні знаки, які потрібно слухати, пояснював дочці їх значення. Пізніше вони заїхали до бензозаправної станції, і Наталочка вийшла щоб розім’ятися. dovidka.biz.ua  Наталка познайомилася з елегантним і модним хлопцем — Антипком. Він вгадав, що вони їдуть в Берестечко на урочистості і навіть знав про пошуки реліквії.  Антипко сказав, що їх сім’я також прямує на Захід з цим завданням від привида.

Наталочка була здивована, і подумала, що мабуть привид не довірився їм і  і вирішив доручити це завдання ще комусь.

Антипко переконав, що спочатку краще відвідати замки, бо в Берестечку буде багато людей, і все що можна там вже знайшли.

А так як замків багато Антипко запропонував розділити їх — одні відвідає Наталка з сім’єю, а інші він. Антипко порадив Наталці вмовити батьків відвідати замок в Дубно, який був якраз по дорозі в Берестечко. Наталку захопили розповіді Антипка про скарби в замку князів Острозьких…вона вже бачила, як стане відомою на всю Україну, коли знайде цю шаблю…

Діти домовились, що Наталка з батьками повернуть в Дубно, а Антип до Кам’янця-Подільського.

Руснаки попрямували далі, купили кукурудзу. Наталка вмовила батьків звернути в Дубно.

Розділ 4, у якому плани несподівано міняються

Дубно Наталочці припало до душі, але ні жителі, ні працівники замку-музею про скарби Острозьких і шаблю нічого не знали.

Вони поселилися в готелі, де згодом Наталка зустріла Антипа. Той розповів, що вони знають від привида, що власник шаблі з Дубна, а купити її має чоловік з Камянця-Подільського. Але Антип не знав де буде зустріч чи то в Кам’янці на Турецькому мості, чи під Дубном у Тараканівському форті. Тому Наталка мала чекати на зустріч в Дубні (без батьків, щоб не привернути увагу зловмисників), а Антип в Камянці.

Наталка незважаючи на небезпеку не злякалася, але як відпроситися в батьків не знала. Тоді Антип запропонував їй збрехати їм.

Антип розповідав про бої під бої під Берестечком, про оборону під Плоскою (коли 600 козаків оточили себе возами, скували їх залізними ланцюгами, обсипали земляним валом і билися, як чорти). Наталка заворожено слухала і уявляла все це.

Згодом вони ще раз узгодили план дій і попрощалися. Увечері вона довго не могла заснути, думала про шаблю, про Антипка, який все ж чимось їй не подобався, її проймало передчуття біди. Їй наснився зажурений козак, що дорікав її в тому, що вона не вберегла шаблю…

Розділ 5, у якому ніхто не з’являється, натомість Наталка пропадає

Умовити батьків, повернули до Тараканівського форту, було складно. Тато подзвонив до пана Богдана, і той сказав, що вчора привид буквально шаленів, хапався за голову й крутив пальцем біля виска. Пан Богдан побоювався, що Руснаки втраплять в халепу. Тому тато був насторожений, а мама квапилася в Берестечко.

Наталка все ж змогла вмовити батьків ненадовго заїхати в форт і показувала дорогу, про яку розповів Антип. Вони приїхали до кручі, за якою і мав бути форт. Наталка сама побігла на кручу, за пагорбом знайшла вмуровані двоповерхові каземати! Форт Тараканівський був вритий у землю, мов кротяча нора, замаскований.

Наталка пройшла крізь темний і страшний підземний хід до внутрішнього двору. Поборовши страх вона опинилася серед напівзруйнованих казематів, кропиви й тиші. І як тепер вернутися до батьків вона не знала, бо йти назад тим же шляхом боялася. Вона знайшла два вузькі входи в стіні, про які їй казав Антип, в одному з них вона мала сховатися.

Почувши голоси вона кинулася бо найближчого входу … і провалилася в пустий колодязь… Нога боліла, коліна пекли, Наталка подумала, що вибрала не той хід. Навіть в такій ситуації вона думала лише про шаблю, і сподівалась що Антип щось придумає.

Спочатку Наталка вирішила покликати на допомогу власника і покупця шаблі, але на її крики про допомогу ніхто не відізвався.

Вона розуміла, що сама не вибереться, сподівалась, що скоро батьки почнуть її пошуки, загадувала Сіндбада-мореплавця. Вона напхала в кишені каміння, думаючи, що то самоцвіти. ЇЇ мучив голод, бо зранку вона не снідала. Наталці здавалось, що вона сиділа там вже вічність, і уявляла, що буде коли її не встигнуть врятувати… Наталоччине серце стиснув жаль, і дівчинка зайшлася гірким плачем.

Тим часом мама з татом чекали Наталку, коли з’явився чепурний хлопчина з прилизаним чубом, що трохи кульгав. Він сказав, що Наталка пішла на екскурсію, а їх просила зачекати. Мама впізнала Антипка.

Раптом Машка загуділа на всю долину. dovidka.biz.ua  Тато спробував її вимкнути, але Машка не вимикалася. Тато здогадався, що машина хотіла подати якийсь знак і батьки пішли на пошуки доньки. І завдяки сільському парубку, який приїхав почувши гудіння Машки, батьки знайшли Наталочку. Її дістали живу і майже неушкоджену, якщо не брати до уваги обдертих колін.

Сільський хлопчина розповів, що Наталці пощаститило, бо якби вона пішла до сусіднього проходу то впала би в колодязь з водою… Спочатку Наталка, подумала, що мабуть Антип не підозрював, які небезпечні ті ходи. Але коли мама розповіла, що Антип їх обманув, Наталка розгубилася і мусила розповісти батькам всю правду: що Антип зі своїми батьками теж шукає шаблю, що це він послав її форт… Батьки були сердиті, Антипові вчинки були дивними. Наталочці прочитали лекцію на тему, як належить поводитись чемним дівчатам і Руснаки рушили в Берестечко.

Розділ 6, у якому Наталочка бачить тривожні видіння на полі Берестецької битви


В Берестучку було дуже багато людей, всі були в вишиванках, продавли сувеніри, їжу. Батьки Наталки пішли на богослужіння, яке цього дня проводилося під відкритим небом.

А Наталочка повільно пішла навкруг майдану, і раптом побачила туман і … козацьке військо. Наталочка збагнула, що вона якимсь дивом бачить саме ту трагічну п’ятницю 30 червня 1651 року, третій день Берестецької битви. Стояло 100 тисяч козаків з татарами, а Король Ян Казимир зібрав, кого лиш міг аби здолати Хмельниччину.

Почався запеклий бій, але козаки почали програвати через зраду татар, які втекли з поля бою… Це видіння минуло і Наталка знов була на святі в Берестечку, вона познайомилася з  двома пластунами зі Львова — Сиверином і Васильком. Вони говорили про шаблю, вона розповіла їм все що знала, а від них довідалась, що якийсь чоловік знайшов козацьку шаблю, збережену в поліському торфі. Але де вона ніхто не знав.

Діти почали його пошуки, але все було марно. Вони розпитували людей в музеї,  але точно ніхто нічого не знав.

Згодом Наталка побачила ще видіння з минулого… Козаки сподівалися вирватися з оточення, деякі в паніці тікали.

Отямившись Наталка почала хвилюватися, що з нею щось не так, адже здорова людини не бачить минулого, але Северин сказав, що це Берестечко так впливає на людей.

Наталка не могла зрозуміти, що такого в цьому місці, адже козаки програли битву, а Северин пояснив:

— Хіба війна або й будь-яке змагання бувають без поразок?  — Треба вміти тримати удар. Може, це найважливіше…

Розділ 7, у якому з Антипом стається дивовижне перетворення

Наталка побачила ще одне видіння… Козаків на полі битви було три сотні, поляки їх обступили, але вони відбивалися. Ян Казимир запропонував їм скласти зброю і пити до нього на службу, але козаки почали діставати з шароварів гроші і зневажливо кидати на ляхів. Лицарська смерть козакові дорожча. Всіх козаків було вбито, але Наталка побачила Яна Казимира, який не був задоволений, адже вони так і не покорили козаків, які залишили по собі невмирущу славу.

Наталка отямилась. Пластуни не знайшли чоловіка з шаблею, і діти почали думати як бути далі. Над ними сміявся Антип, і Наталка побачила під його волоссям два округлі ріжечки, він був — чортиком. Антип був вдячний Наталці, яка, через свою довірливість, розповіла йому все що знала, а він робив все, щоб затримати їх пошуки.

Наталка була розлючена, а Антип був впевнений, що шаблі вже не врятувати. Скоро шабля поїде за кордон.

Дівчинці було соромно, але Антип запропонував спосіб її врятувати, Наталці потрібно було вгадати його загадку і вона б дізналася де буде продаж шаблі! Наталка і Антип скріпили угоду кров’ю. Загадка була така:

— Не горіх, а тверде; не панни, а в узорах жупани; стрілець їх сватав, та й голову склав.

Якби Наталка не відгадала її і не врятувала шаблю, то мусила би брехати довіку. Северин і Наталка почали думати над розгадкою, і вирішили що то Олеський замок. Наталка пішла шукати батьків, щоб відправитися в дорогу.

Розділ 8, у якому відбувається шалена гонитва і ще шаленіший бенкет

Наталка з батьками відправилися в Олеський замок. Але їх почав переслідувати чорний джип Антипка і батьків. Їх машина була набагато гірше, але Машка мчала з такою швидкістю, мовби в неї вселився реактивний двигун!

Постовий міліціонер з дива отетерів. Джип і вітчизняна тарадайка їхали майже з однаковою швидкістю, від здивування він навіть не оштрафував їх.

Джип почав притискати Машку до краю дороги, а згодом звернув у село Бовдури. Наталка з батьками їхали по дорожніх вказівниках, але Антип зміняв вказівники, і вони прибули ввечері не в Олеський замок, а в Підгірці.

Було пізно, тому там вони вирішили і заночувати, та й Машка проколола шину.

Наталка в наметі не могла заснути і почула звуки старовинної музики. Вийшовши на вулицю вона побачила, що в замку був бал, і подумала, що там знімають кіно.

Карети під’їжджали до входу, виходили панянки, за якими вона і пішла до розкішної зали. Там зібралося розкішне товариство, а камер не було, Наталка подумала, що то бенкет бізнесменів. Офіціанти розносили напої, пани й панянки пішли танцювати, але то були якісь скажені танці.

А коли Наталка побачила, дивні прикраси у гостей (на шлейфі однієї пані сиділа справжня жаба, у іншої на шиї теліпався золотий скелетик, в когось голову обвивав вуж, в того на зап’ясті зблискував череп, а замість ґудзиків біліли кістки), то їй стало моторошно, вона хотіла тікати…

Але до неї підійшов офіціант, припрошуючи випити щось, щоб відкараскатися, вона взяла чарку з крюшоном і пригубила її.

З розмови Щуровського Наталка зрозуміла, що всі присутні — чорти, відьми й відьмаки. А сам Щуровський в минулому козак Щур, який і зрадив козаків. Щуровський скаржився, що у нього виріс хвіст, а вуса стирчать, як у …. щура. Тепер він не міг бути серед людей, ховався в свинарниках! Але панству до нього діла не було, бо зрадників ніхто не любить.

В залу занесли величезний торт, великий шматок дістався і Наталці. На банкеті був Антипко, який видав її і всі ці відьми і чорти почали гнатися за нею.

Її ловили з усіх боків, вона розуміла, що до батьків бігти не можна, щоб вони вціліли і побігла в темряву навмання. Але хтось уже ловив її за кофтину… вона лише встигнула крикнути «Рятуйте»…

Раптом сталося щось дивне. Машка гуділа і котилася до неї, пронизуючи темряву світлом фар. А за кермом нікого не було. Машка їхала сама собою! Відьомське кодло розбігалося в різні боки…

З намету вилізли сонні мама й тато, вони не могли зрозуміти як Машка могла сама поїхати? Наталка подякувала Машці, і вийняла з кишені торт… Ой леле! Це був шмат свіжого коров’ячого гнояка, загорнутий у лопух. Наталка пішла спати…

Розділ 9, у якому Олеський замок перетворюється на пасту

Зранку Наталці було погано: вона не виспалася, її нудило. Вона здогадувалася, що то через крюшон на нічному бенкеті.

Наталочка, щоб віддячити Машці за допомогу, витирала пилюку з машини. Тато пішов шукати ремонт, бо вночі Машка проколола  й другу шину.

Вони поснідали і рушили в Олеський замок, і приїхали ще до його відкриття, але туристів вже було багато. Тато подзвонив до пана Євгена, і той розповів, що привид був засмучений і дуже наполегливо малював у повітрі щось схоже на косий язичницький хрест.

Руснаки пішли на екскурсію по замку, розпитували про шаблю, а зрозумівши, що загадка Антипка не про Олесько пішли на вихід. Але їх затримали за підозрою у викраденні картини.

Поки батьки намагалися пояснити, що це непорозуміння, Наталка, щоб не гаяти часу втекла, змішавшись з групою туристів. Вона сподівалася покинути замок і самій відправитися на пошуки шаблі. Але на виходах була охорона, і вона йшла разом з екскурсією. Потрапивши на кухню, вона вирішила там сховатися і потрапила у потайну кімнату (яка була за дверцями серванту).

Це був звичайний кабінет, там вона знайшла телефон і звязалася з Северином. Наталка розповіла про все, що з ними сталося, що загадка не про Олеський замок… В кабінет зайшов чоловік, це був директор музею, а таємна кімната — то його кабінет. Директор зрозумів, що це дівчинка яку розшукують у замку, і сповістив, що сталося непорозуміння, картина на місці, а батьків її відпустили.

Її відвели до стурбованих батьків, перед ними вибачилися співробітники музею. Наталка дізналася, що то Антипко наслав гіпноз на музейну бабульку, яка і зчинила галас.

Руснаки не знали куди їхати далі, і вирішили піти до ресторану, де і розмірковували над загадкою. dovidka.biz.ua  У них було лише кілька варіантів — або це фортеця в Тустані, або в Кам’янці-Подільському. Вони співставляли всі факти, і врешті вирішили їхати в Кам’янець!

Розділ 10, у якому з Машкою стаються небезпечні дорожньо-транспортні пригоди


Машка летіла, як ластівка. Наталка підбадьорилась, був тільки полудень, і вона ще могла виграти в Антипка свій заклад. Головне — тримати удар, як казав Северин.

Над дорогою стала веселка. Вони вирішили проїхати під веселкою, адже є прикмета: «хто пройде під веселкою, буде щасливий». Вони обігнали знайому вантажівку, яку ще по дорозі з Києва обганяли кілька разів. Вантажівка везла чорно-рябого бугая!

Вони їхали, перелічуючи річки, села, але згадавши, скільки козаків тут полягло, Наталка відчула легкий щем. Наталка знала, що їй потрібно врятувати шаблю.

Раптом на узбіччі вони побачили два авта, біля них були мордовороти в чорних масках і… Антипко. Впоперек дороги лежала чимала колода. Розвертатися було пізно, і хто зна, що було б, якби не водій знайомої вантажівки. Він обігнав Машку і зачепив колесами  колоду, яка полетіла прямо в автомобіль мордоворотів!

Вантажівка і Руснаки поїхали далі. Наталочка раділа, що Антипко отримав по заслузі.

Руснаки подякували водію вантажівки, він звернув до села, а вони поїхали до Камянця. Але їх знов почав наздоганяти чорний джип. Машка мчала, аж захлинався мотор, проте чорний джип невблаганно наближався… На одному з поворотів Машка злетіла з дороги і Руснаки опинились … в кроні розлогої верби. Злізти вони не могли, тому намагались навіть не рухатися… Тепер з них сміявся Антипко з батьками. Руснаки чекали, поки прибудуть рятувальники. Але хто ж їх викличе? З дороги їх машину не видно, ставало все тривожніше.

Мама почала співати, її пісня розганяла тривогу. Наталочка подумавши знайшла вихід з ситуації і почала пускати сонячних зайчиків.

І коли вже був вечір на дорозі з’явився підйомний кран, Руснаків і Машку (у якої було лише кілька вм’ятин) дістали з верби. Виявляється їх врятували лише винахідливості Наталки, пастухи помітили її сигнали.

Молодий міліціонер від пригод цього дня був у шоці, одне авто розтрощила колода, а їх машина залетіла не дерево, а ще одне авто ущент розбив бугай. Руснаки зрозуміли, що бугай розтрощив машину батьків Антипка, і Наталка мало не застрибала з утіхи.

Міліціонер все ж виписав тату штраф за перевищення швидкості. Наталка завдячувала їх везінню «веселці», під якою вони їхали, адже якби не верба, то вони могли б і розбитися.

Потихеньку Руснаки рушили. Наталка сподівалася, що вони ще встигнуть врятувати шаблю.

Розділ 11, у якому мандрівників підстерігають суцільні несподіванки

В Камянець-Подільський Руснаки прибули, коли музей вже закрили, і тому переконатись чи правильно розгадали Антипкову загадку вони не могли. Під час вечері в ресторані коло Турецького мосту, Наталочку охопив розпач, всі були засмучені, що завтра доведеться повертатися в Київ з порожніми руками… Але батьки навіть не підозрювали, що від завтра її люба донечка мусить стати брехухою.

Чоловіки за сусіднім столиком почали співати про Сагайдачного, і тато зрозумів, що загадка Антипка була саме про Хотин. Вони швидко помчали туди…

Машка неслася з шаленою швидкістю і вони швидко доїхали до Хотинської фортеці, на стінах якої були узори. Тепер привидові підказки, і слова загадки були зрозумілі.

Фортеця була зачинена, нікого навкруг не було. Невже вони спізнилися? Наталочка відчула гіркоту, але вони вирішили ще почекати. Згодом вони побачили автомобіль, і стару тарантайку. З першого авто вийшов накачаний парубійко. З тарадайки виліз худий чоловік, який тримав, щось довгасте. Вони потисли руки.

Руснаки пішли до них.  Та поки Руснаки підходили, з міста вискочило таксі, і з нього витрусилися старий чорт, чортиця й Антипко, що кульгав дужче, ніж звичайно.

Антипко вважав, що Руснаки програли, адже вони не змогли би отримати шаблю без грошей. Досі Руснаки не переймалися, як їм одержати шаблю. Головне було її знайти.

Тепер вони мусили щось робити. Спочатку тато намагався переконати віддати шаблю, але його спроба була марною. Антипко був задоволений.

Тоді в атаку пішла мама. Її промова про старовину, про історичну пам’ять вразила продавця і він був готовий віддати шаблю … За належну ціну. Але покупець натякнув, що його ціна буде вище. У Наталочки виникла підозра, що чорти  впливають на миршавого й дебелого, тому ті такі непоступливі. Раптом перед Руснаками з’явився привид-патріот. Наталка почала лякати їх, казала, що привид буде переслідувати, їх доки шабля не опиниться в безпечному місці. А привид схвально закивав головою.

Покупець вже хотів тікати, але чортиця його зупинила. Миршавий також трішки розгубився, але старий чорт шепнув йому щось підбадьорливе, і він оговтався.

Вони в один голос запевняли, що то обман зору, бо привидів не буває… привид отетерів і щез. Антипко торжествував. Наталочка похнюпилася. Красномовство Русаків вичерпалось… Але тут з’явився автобус, і з нього висипали… львівські пластуни! Северин і Василько розгадали загадку і приїхали.

Наталка розповіла, що вони не можуть домовитися, бо заважають чорти. Северин сказав покупцю, що має привабливу пропозицію, але зажадав побачити шаблю.

Продавець, щоб довести справжність шаблі розгорнув полотнину. Це була справжня козацька шабля. Усі дивилися на шаблю, як заворожені. Тільки з чортами коїлося щось незрозуміле, і вони швидко повтікали з хотинської гори.

Северин запропонував повернути шаблю, і тоді його друзі розмістять в газетах статтю про героя, який повернув шаблю, і звісно винагороду від держави він отримує. А якщо він відмовиться, то в газетах буде стаття про його аморальний вчинок, який призвів до знищення славетної козацької реліквії задля власної вигоди. А до справи підключаться правоохоронні органи.

Поки дебелий і миршавий думали як бути … над фортецею з’явилися привиди. Це були козаки, полеглі в Хотинській битві, повстанці, розстріляні в фортеці, жінки й чоловіки, незліченні страдники і борці за волю. Вони насувалися, суворі й невблаганні… Не тямлячись від переляку, дебелий покупець тікав, а продавець знітився і подав шаблю Наталоччиній матері.

Тато по-лицарськи став на коліно й поцілував холодну сталь. dovidka.biz.ua  В цій час до них підїхав автобус «Київ-Чернівці» і з’явився пан Богдан, який теж вирішив долучитися до врятування шаблі. За ним з автобуса вийшли пасажири, щоб подивитись як рятують історичну реліквію.

Всі раділи врятуванню шаблі, а Наталка найперше подякувала Машці, яка допомогла їм виграти шалені перегони.

Северин прийняв Наталку до пластунів, тепер у неї була пластунська нашивка.

Епілог

У київській опері відкривався сезон — виставою «Запорожець за Дунаєм». Наталочка з батьками і львівські пластуни займали майже цілий ряд. З директорської ложі часом визирав знайомий привид.

Машки не було, але й вона дістала винагороду: її заново пофарбували, звичайно ж, у червоний колір «корида», бо він гарний, життєрадісний і добре помітний на вербах.

На сцені були артисти, у руках одного була та сама козацька шабля. Вистава йшла прекрасно! Вона щосили плескала в долоні, навколо вигукували: «Браво! Бравісимо!» Співак вийшов на поклін на авансцену, і шабля в його правиці сяяла, як сонце.

Шановні учні! У переказі використано мову автора, це не помилки (авта, мордовороти, гнояка, пановій Богдановій і т.д)!!! ЧИТАЙТЕ ОРИГІНАЛ! Якщо знайдете помилки при наборі тексту — пишіть в коментарях)

Коментарі:
  1. 3 месяца ago
  2. 3 месяца ago
  3. 3 месяца ago
  4. 3 месяца ago
  5. 3 месяца ago
  6. 3 месяца ago

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *