Тематика та мотиви коломийок

Тематична спрямованість коломийок досить різноманітна, але спробуємо визначити їх основні мотиви.

Тематика та мотиви коломийок

Схарактеризувати тематичні разгалуження жанру коломийок дуже важко, тому що коломийки перекочуються й мерехтять, наче перли розсипаного намиста, і тільки зведені докупи в систему, що гартує їх відповідно до змісту, вони складаються на широкий образ нашого сучасного народного життя, безмірно багатий деталями й кольорами, де бачимо сльози, й радощі, і спочивки, турботи і забави, серйозні мислі й жанри нашого народу в різних його розверстуваннях, його сусідів, його соціальний стан, його життя громадське й індивідуальне від колиски до могили, його традиції і вірування, його громадські й етичні ідеали.
У коломийках розкривається світ дзвінкої краси, чистих, піднесених почуттів, дотепів, іронії, жартів — доброзичливих або й дошкульних, влучних спостережень побутового характеру, глибоких соціальних узагальнень.
У задиристих строфах, що звучать на молодіжних гулянках, осуджується зарозумілість, лінощі, пихатість.

Котра дівка напереді стоїть пишно вбрана,
Не беріть її ви, хлопці, в танець, най чекає пана!

Дістається й парубкам, які залицяючись до дівчат, шукають вигоди, багатого приданого,— «брали би по штири морги, хоч би й за сліпого» (морг — приблизно 0,5 га землі).
Лаконічно, але дуже виразно, рельєфно змальований буденний і святковий побут; в коломийках — приспівах до танцю — ряснять деталі яскравого гуцульського одягу: кардани, тибетові хустки, капці з волочками, камізельки, вишиванки, крисані з червоною китайкою, писані ташки, дротові запаски, коралі…

Як й інші пісні, коломийки відтворювали громадські та побутові події свого часу. Ті з них, які найкраще висловлювали думи й прагнення трудящих, були змістовними й поетичними, зберігалися в пам’яті народній і в наступні епохи. Так, до нас дійшли коломийки, складені ще за кріпацтва. Ще більше коломийок збереглося від пізніших часів, зокрема про боротьбу трудящих проти гнобителів.
У коломийках про минуле народу чується нарікання на підневільну працю, гірку солдатчину, на бідняцьке безхліб’я, вимушену еміграцію, протест проти селянського безправ’я, звучать бунтарські мотиви. Найбільший масив становлять пісеньки, в яких ідеться про особисте в житті людей, їх переживання, настрої — це твори на так звані вічні теми, однаково актуальні для різних епох, але й у них легко вловити ознаки часу, бо ж людські стосунки розвиваються на тлі певного родинного й соціального побуту.
Певну спільність з коломийками мають пісеньки, які поєднують спів з танцем у колі,— сербські «коло», словацькі «каламайки» та «карічки», чеські «до колечка», болгарські «хоро».
Активний процес творення і функціонування коломийок є свідченням життєвості цього жанру.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *