Терміни: Українські землі в першій половині 17 ст

Терміни і поняття: Українські землі в першій половині 17 ст

Вертеп — старовинний укр. нар. ляльковий театр. Особливо відомий у XVII—XVIII ст. Вистави відбувалися у скриньці, що мала вигляд двоповерхового будиночка чи церкви. Вертепник, пересуваючи на дротиках дерев’яні ляльки, змінюючи відповідно голос, говорив за кожну дійову особу. Вистави відбувалися на ярмарках, міських майданах, по хатах селян і міщан. Влаштовували в. переважно мандрівні дяки або вихованці шкіл, які під час канікул розходилися по Україні. Вертепна драма складалася з двох частин: реліг. й інтермедійна з національно-побутовими елементами. В Україні відомий ще так званий живий в., в якому ролі виконують не ляльки, а живі люди.

Виписні козаки (випищики) — укр. козаки, виключені (виписані) рішеннями уряду Речі Посполитої з козацьких реєстрів (списків) наприкінці ХVІ-першій половині XVII ст. Наприклад, «Ординацією Війська Запорізького…» 1638 реєстр було скорочено з восьми до шести тис. осіб. В. було заборонено називатися козаками, утворювати військ, загони, обирати собі старшину і навіть проживати на «волості» (у місцях розселення реєстрових козаків). Вони повинні були повернутися до свого попереднього стану (селянства чи міщанства). В. к. часто переходили на Запорізьку Січ і ставали активними борцями проти Польщі.

Жмайла повстання — козацько-селянське повстання проти польської влади під керівництвом М. Жмайла 1625. На придушення повстання польський уряд надіслав 30-тис. військо на чолі з польним гетьманом С. Конецпольським. 1(11). 10.1625 відбувся бій під Мошнами на Черкащині, незначні козацькі сили змушені були відступити. 20-тис. повстанське військо під с. Таборище (тепер Кіровоградська обл.) завдаю значних втрат ворогові. Наступна битва відбулася біля Курукового озера (побл. Кременчука, нині Полтавська обл.). поляки не змогли взяти укріплений козацький табір і змушені були піти на переговори. Козацька старшина усунула М. Жмайла від гетьманства і обрала на цю посаду М. Дорошенка, який уклав з польським командуванням Куруківську угоду.

Жовнинська битва — бій під час повстання під проводом Я. Остряннна, Д. Гуні та К. Скидана проти польських окупантів Зі травня — 10 червня 1638. Повстанці були розпорошені. Важко поранений К. Скидан потрапив у полон і, очевидно, був страчений. Я. Острянин відступив на Слобожанщину. Д. Гуня ще близько двох місяців продовжував б-бу з ворогом, згодом прорвався на Січ.

«Золотий спокій» — назва поляками періоду 1638-1648 через відсутність значних виступів козаків на відміну від попередніх років, коли відбулися повстання під керівництвом Т. Федоровича, І. Судими, П. Павлтока, Я. Острянина, Д. Гуні.

Іконостас (від гр. «зображення, образ» і «місце стояння») — стіна з ікон у православному храмі, яка відокремлює вівтар від центр, частини. В Україні збереглося чимало І., які мають велику худ. цінність: у Львові в церкві св. П’ятниці (кінець XVI ст.), у Рогатині (1649 р., тепер Івано-Франківська обл.), у Києві в Андріївській церкві (1747-1753 рр.) та ін. Укр. і. сформувався у XV ст.

Інтермедія (від лат. «проміжний, середній») — невелика п’єса переважно гумористичного характеру, яку виконують між актами спектаклю; епізод (вставка), який об’єднує з наступною дією.

Києво-Могилянська академія — один з перших загальноосвітніх вищих навчальних закладів у Сх. Європі. Започаткована під заснованої 1615 Київської братської школи. 1632 до неї була приєднана школа при Києво-ІІечерській Лаврі, яка виникла 1631. Об’єднаний заклад назвали Києво-Братською колегією або, на честь покровителя митрополита II. Могили, К.-М. колегією. ІОрид. назва академії була закріплена 1701. Кількість учнів колегії 1700 досягала 2 тис., пізніше коливалася в межах 500-1200. Лекції читали переважно латинською мовою. В Академії проводили публічні наук. виступи, ставилися драматичні твори. Викладачами і випускниками закладу були найвидатніші діячі к-ри XVII-XVIII ст. Вони зробили вагомий внесок у розвиток освіти в Білорусі, Молдови, Росії, серед пд. слов’ян. Академія діяла до 181 7. Вона була значним освітнім і наук. центром України, сприяла пожвавленню культ. життя та зміцненню міжнародних зв’язків.

Київська братська школа — одна з найвідоміших братських шкіл в Україні у XVII ст. Заснована Київським Богоявленськнм братством 1615. Ректорами були Й. Борецький (1615-1618), М. Смотрицький (бл. 1620), К. Сакович (1620-1624). Школа відіграла значну роль у розвитку нац.-культ. життя. 1632 об’єднана з лаврською школою, так започатковано Києво-Могилянську колегію (з 1701 академія).

Київське братство (Київське Богоявленське братство) — нац.-реліг. о-ція київських міщан, яка виникла 1615. Містилося у Києво-Братському монастирі, збудованому на землі, подарованій Г. Гулевичівмою. До К. б. вписався гетьман П. Сагайдачний з усім Військом Запорізьким. Виступало проти унії, ініціювало відновлення вищої православної ієрархії. К. б. заснувало школу, яка згодом стала основою Києво-Могилянської колегії (академії). З 1620 мало право ставропігії. Занепало у другій половині XVII ст., у документах XVIII ст. не згадується.

Кумейківський бій — бій між козацьким військом і польською армією 6(16). 12.1637 побл. с. Кумейки (тепер Черкаського р-ну Черкаської обл.) під час повстання під проводом П. Павлюка (Бута). Польські війська очолював М. Потоцький, якому вдалося оточити повстанців. П. Павлюк і К. Скидам відступили до Чигирина. Д. Гуня продовжував бій, а згодом відступив до Боровиці (нині село Чигиринського р-ну Черкаської обл.), де об’єднався із загоном П. Павлюка. 10(20). 12.1637 там відбувся новий бій. М. Потоцький, не здобувши перемоги, запропонував вступити у переговори, під час яких П. Павлюка і деяких інших керівників повстання було по-зрадницькому захоплено, відправлено у Варшаву, де незабаром страчено. Д. Гуня і К. Скидан з частиною війська відступили на Запоріжжя. Навесні 1638 б-ба розгорнулася з новою силою.

Куруківський договір — угода, укладена 26.10(5.11).1625 в урочищі Медвежі Лозки побл. Курукового озера (біля сучасного Кременчука Полтавської обл.) між гетьманом М. Дорошенком і польським коронним гетьманом С. Конецпольським під час повстання на чолі з М. Жмайлом. Козацький реєстр збільшувався до 6 тис. осіб, козаки могли обирати гетьмана, але затверджував його король. Козаки поза реєстром мали повернутися під владу панів. Козакам заборонялося вступати у зносини з іноземними державами. Умови К. д. не задовольняли осн. масу козацтва.

Лаврська школа — навчальний заклад, відкритий П. Могилою 1631 при Троїцькому монастирі Києво-Печерської лаври. Була створена за західноєвропейським зразком. 1632 об’єднана з Київською братською школою і створена Колегія, яку очолив П. Могила, згодом Києво-Могилянська академія.

Ординація (повна назва — «Ординація Війська Запорізького, що перебуває на службі у Речі Посполитій»; від лат. «порядкувати, призначати») — постанова польського стосовно козаків, ухвалена у січні 1638 після придушення повстання під проводом П. Павлюка і К. Скидана. Козацький реєстр зменшувався до шести тисяч, ліквідовувалася виборність козацької старшини, скасовувалося козацьке судочинство, замість гетьмана мав бути призначений польський комісар (резиденція — Трахтемирів), вищі козацькі посади мали зайняти представники польської шляхти, міщанам і селянам під страхом смерті заборонялося вступати у козаки, два полки реєстровців мали перебувати на Січі, а також передбачалося відбудувати і укріпити Кодак.

Острянина повстання — нац.-визв. повстання під проводом гетьмана Я. Острянина проти польсько-шляхетського гніту 1638. Фактично було продовженням повстання П. Павлюка (Бута). У березні 1638 загони козаків рушили із Запоріжжя вглиб України, союзниками Я. Острянина були Д. Гуня і К. Скидан. Здобувши перемогу під Голтвою 1.05.1638, повсталі зазнали поразки під Жовншюм (тепер Черкаська обл.) 3( 13).Об. 1638 від військ М. Потоцького. Я. Острянин з частиною повстанців відступив на Слобожанщину. Новим гетьманом обрали Д. Гуню, який протягом червня-лииня 1638 обороняв табір на річці Старець, що впадає у Сулу. Коли старшина вирішила капітулювати, частина козаків на чолі з Д. Гунею прорвалася на Запоріжжя. Повстанці зобов’язалися здати зброю і визнати «Ординацію» 1638.

Павлюка повстання — нац.-визв. повстання в Україні у 1637. Почалося на Запоріжжі влітку 1637. Після перших успіхів (здобуття Корсуня, тепер Корсунь-Шевченківський Черкаської обл.) П. Павлюк (Бут) звернувся до народу з універсалом, у якому закликав вступати до лав повстанців. Його помічниками були полковники К. Скидан і С. Биховець. 6(16).12.1637 повстанці зазнали поразки у битві проти польських військ під с. Кумейки (нині Чигиринського р-ну Черкаської обл.), відступили до Боровиці (поблизу Черкас), де змушені буди піти на польські вимоги. П. Павлюк був схоплений, вивезений до Варшави і 19.04.1638 страчений. Повстання продовжилося у 1638 р. під орудою Я. Острянина, Д. Гуні та К. Скидана.

Переяславська угода — угода між польським коронним гетьманом С. Конецпольським і укр козаками, укладена 29.05(8.06). 1630 під Переяславом. Зумовлена поразкою польських військ від повстанців під проводом Т. Федоровича. Зберігала осн. умови Курукінської угоди, але козацький реєстр збільшувався з шести до восьми тисяч. Вимогу видати керівника повстання козаки відхилили, обравши гетьманом Т. Орендаренка. Перестала бути дійсною після «Ординації» 1638.

Переяславським бій — переможний бій укр. козацького війська на чолі з Т. Федоровичем (Трясилом) проти польської армії С. Конєцпольського 15.05.1630 під Переяславом. Відбувався під час повстання 1630. Польське військо втратило кілька тисяч жовнірів, зокрема близько 300 знатних шляхтичів. Наслідком козацької перемоги стала Переяславська угода 1630 р. Цю звитягу укр. війська оспівав Т. Шевченко у поемі «Тарасова ніч».

Покозачення — масовий перехід селян до козацького стану.

«Сім вільних мистецтв» — середньовічні навчальні предмети: арифметика, астрономія, геометрія, граматика, діалектика, музика, риторика.

«Статті для заспокоєння руського народу» — держ.-політ. акт, виданий королем Владиславом IV 1632 (затверджений сеймом у січні 1633 р.), що узаконював існування православної церкви в Україні. На конвокаційному сеймі 22.06.1632 у Варшаві православні та протестанти спільно подали свої вимоги. На елекційному сеймі у вересні 1632 створено комісію, яка підготувала «Статті». Згідно з ним документом православна церква в Україні отримала право мати свою ієрархію на чолі з митрополитом і чотирма єпископами (львівським, луцьким, мстиславським і перемиським), вільно відправляти богослужіння, мати церкви, монастирі, братства, друкарні, школи. Київським православним митрополитом обрано П. Могилу. «Статті» мали компромісний характер і не могли повністю врегулювати реліг. питання. Утиски щодо православної церкви стали однією з причин нац.-визв. повстань 30-х рр. XVII ст. і війни під проводом Б. Хмельницького.

Федоровича повстання — нац.-визв. повстання в Україні 1630 під проводом гетьмана нереєстрових козаків Т. Федоровича (Трясила). Почалося навесні 1630, коли бл. 10 тис. козаків виступило із Запоріжжя на Черкаси. Повстанці стратили гетьмана реєстрових козаків Г. Чорного, який проводив пропольську політику. Повстання охопило значну частину Подніпров’я. Протягом трьох тижнів у районі Переяслава (нині Переяслав-Хмельницький Київської обл.) тривали бої повсталих з урядовими військами на чолі з коронним гетьманом С. Конецпольським. Після перемоги укр. війська у Корсунському бою польське командування змушене було розпочати переговори з представниками козаків. 29.05(8.06). 1630 було укладено Переяславську угоду. Невдовзі гетьманом було обрано Т. Орендаренка. Т. Федорович з частиною незадоволених угодою козаків повернувся на Запоріжжя.

Хотинська війна — війна Османської імперії проти Польщі 1620-1621. Метою турецьких військ було загарбання укр. і польських земель. У Цецорській битві 1620 польська армія була вщент розбита, загинув коронний гетьман С. Жолкєвський. Навесні 1621 султан Осман II зібрав 150-тис. військо з 60 гарматами і чотирма слонами й рушив на Молдову. До нього приєдналася 60-тис. татарська орда. Польський уряд звернувся за допомогою до козаків, сейм ухвалив реєстр у кількості 20 тис. осіб. На козацькій раді у Сухій Діброві (Черкащина, 15-17.06.1621) ухвалено рішення негайно виступити у похід. Після усунення з гетьманства Я. Бородавки і обрання П. Сагайдачного укр. військо під Хотином (нині Чернівецька обл.) 24.08(3.09). 1621 з’єдналося з польською армією. Починаючи з 13(23).09.1621 турецько-татарські частини повели запеклий наступ на козацький табір. Укр. загони у контратаці знищили майже всю турецьку артилерію. Втративши бл. 80 тис. вояків і не досягнувши успіху, турки змушені були піти на переговори і укладення мирного договору. Хотинська битва, що тривала до 23.09(3.10). 1621, закінчилася перемогою українсько-польської армії, вирішальну роль у якій відіграли укр. козаки на чолі з П. Сагайдачним. Було розвіяно міф про непереможність турецького війська, ліквідована небезпека іноземного поневолення укр. та польського народів, зупинено експансію Османської імперії в Свропу.

Хотинський мир — мирний договір між Річчю Посполитою й Османською імперією, укладений 9.10.1621, завершив Хотинську війну 1620-1621. Кордон установлювався по р. Дністер. Туреччина і Кримське ханство зобов’язувалися не нападати на Річ Посполиту. Польща віддавала Хотин Молдовському князівству, обіцяла не допускати походів козаків на турецькі й татарські землі. Умови X. м. викликали невдоволення укр. козацтва і спричинили наростання нової хвилі нац.-визв. б-би в Україні.

Цецорська битва — битва польських військ із турецько-татарською армією під Цецорами (поблизу Ясс, тепер Румунія) — 10(20).09.1620 під час Хотинської війни. Іскандер-паша переміг польську армію С. Жолкєвського, у складі якої був невеликий козацький загін. Наслідком цієї перемоги стало оточення і знищення польського табору під Могилевом-Подільським (тепер Вінницька обл.) 28.10(7.11). 1620. У битві загинули С. Жолкєвський, М. Хмельницький, а Б. Хмельницький, пальний гетьман С. Конєцпольськнй та ін. потрапили у полон. Через рік польська армія з допомогою укр. війська взяла реванш під Хотином.

Чайка — військ. човен запорізьких козаків у ХVІ-ХVІІ ст. Мав 18-20 метрів у довжину, 3-3,5 (за деякими даними — 6 метрів) — у ширину, 3,5-4 метри — у висоту. Кожну ч. будували не менше 60 козаків протягом 15 днів. Основою її був липовий або вербовий стовбур, обшитий з боків дошками і просмолений. Ч. мала два стерна — на носі й на кормі, що забезпечувало їй швидкість під час розворотів. На судні було 20-40 весел, екіпаж складався з 40-70 осіб. Іноді з січової гавані виходило до 300 ч. з 20 тис. козаків. Озброєння становили 4-6 гармат, переважно фальконетів. На ч. запорожці спочатку плавали по Дніпрові та ін. ріках, вже з кінця XVI ст. здійснювали походи Чорним морем, вели морські бої з турецькими галерами. Особливо видатним флотоводцем був П. Сагайдачний.

Читайте тему «Українські землі в першій половині 17 ст» щоб розширити свої знання.

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *