Українські пісні про маму

мама загадки

Пісні про маму на українській мові — гарні, душевні, деякі навіть стали вже народними.

Пісні про матір

  1. Мамина сорочка
  2. Мамина вишня
  3. Мамина молитва
  4. Мамина коса
  5. Мамина світлиця
  6. Мамина хатина
  7. Мамина криниця
  8. Мамин вальс

Ці пісні кожен з нас чув і не один раз, але пісень про маму дуже багато, адже всі поети, співаки оспівують найдорожчих у світі людей. Ось, можливо менш популярні пісні про матір:

Українські пісні про маму

МАТИ (В’ячеслав Хурсенко)

За плетеним тином хата маленька,
Чекає родину мати старенька,
І я поспішаю до рідного дому,
Забувши про горе, забувши про втому.

В натруджені руки я знов пригортаюсь,
Пробачте, що рідко, але сповідаюсь,
Про свої спокуси, що часто вам снились,
Про те, що ми, діти, до вас забарились.

О, мамо, я скучив за подихом печі,
За рідним садочком, що лине на плечі,
Я хочу присісти на збитім порозі,
І хліба поїсти, що сниться в дорозі.

 


ЧУЄШ, МАМО (Назарій Яремчук)

Рідна мамо, добра ти моя ненько,
Мамо, мамо, вишенько біленька.
Чуєш, мамо, горлиця мені знову
Нагадала давню пісню колискову.
Мамо, мамо, горлиця, як ти, сива
Проліта крізь літа давнім спомином щаслива.
Чуєш, мамо, більшого нема дива
За пісні, що ти дала як папороть цвіла.

Приспів:
Що було — відбуло, наче сніг зійшло,
Наче сон перейшло молоде чоло.
Що було відбуло за туманом літ
Тільки ти, як тоді, розвидняєш світ.
Що було — відбуло, а тебе зову,
Запитай, запитай, чи я так живу.
Чуєш, ненько моя, вічна пісня та,
Що з дитинства несу через всі літа.

В полі, мамо, з пісні проросло жито,
Буде, мамо, наша пісня жити.
Мамо, мамо, пісня край твого поля,
Вічний сон солдата береже тополя.
Мамо, мамо, край сльози твого болю
Ти мені по війні дарувала щастя-долю.
Чуєш, мамо, учини ж мою волю
Доки світ в моїм вікні даруй свої пісні.

Приспів.


МАМА (Знак Води)

Не називайте матерів сивокрилими, сизокосими.
Тоненька складка поміж брів, неначе стежка між покосами.
Не обвантажуйте плече торішніми сльозинами,
Бо ваша туга їх пече самотніми хвилинами.

Приспів:
Мама задивилася у даль.
Мамо, на твоїх устах печаль.
У очах твоїх живуть гаї,
А у голосі співають дитинства солов’ї.
Ців-ців! Тихо-тихо відганя від доні лихо.
Трохи вітру, трохи літа, щоб солодко спалось дітям.
Ців-ців! Тихо-тихо відганя від доні лихо.
Трохи вітру, трохи літа…

Не залишайте матерів, вертайтеся з лелеками.
Дивіться мальвами з дворів, ростіть при них смереками.
Вони з ікон усе простять і перехрестять вас з вікна.
До серця вашого свята торкнеться мамина рука.

Приспів

Не ображайте матерів — листами,
Де лише дванадцять слів.
Їм бійтесь словом допекти,
Не смійте зморшки їм нові ректи.

Приспів

 

МАМИНІ ОЧІ (Павло Дворський)

Вже вечір приліг біля хати,
У золоті верби старі,
З надією дивиться мати
На плетиво сивих доріг.

Приспів:
Мамині очі, як зорі ясні,
Мамині очі бувають сумні.
Коли нас немає, коли виглядають,
Мов долю і ночі і дні.

Надію у серці плекає
І стелить задуму на шлях,
Іскринками сонця палає
У маминих добрих очах.

Приспів

В них ласка любов’ю зігріта,
Озерця земного добра,
В них промені ясного літа
І рокиво цілих порад.

Приспів

 


МАМО (Оксана Пекун)

Із Києва чи Львова, Бордо чи Амстердама,
З доріг далеких і чужих порогів
Ми їдемо у місто, де нас чекає мама,
Ми завжди повертаємось додому.

Так часто не встигаєм сказати, що хотілось,
Бо час розлуки нас наздоганяє.
В тих зустрічах коротких ціле життя вмістилось,
В якому мама завжди нас чекає.

Приспів:
Будь здорова, мамо,
Будь щаслива, мамо,
Найвірніший і найкращий друг.
Не сумуй так, мамо,
Не тривожся, мамо,
Бо любов твоя рятує від розлук.

Ти завжди зрозумієш, підтримаєш, порадиш,
Які б нас не спіткали буревії,
Ти все на світі знаєш, ти серцем відчуваєш,
Що сповнене любові і надії.

Приспів

 

МАТЕРИНСЬКА ЛЮБОВ (Микола Мозговий)

Від порога дитинства у далекі світи
Пролітають птахами дні за днями, роки.
Та куди б не занесли мене долі дороги,
Скрізь мене зогрівала твоя вірна любов.
Вона вчила любити найдорожче у світі,
Рідну матінку-землю вона вчила любить.

Приспів:
Твоя любов дає мені наснагу,
Твоя любов веде в незнаний світ.
Так буть вовік, благословенна мати,
Твоя любов вчить, як у світі жить.

І куди б не занесли, мене долі дороги.
До батьківської хати вічно кличуть мене
Твої стомлені руки, такі ніжні, ласкаві,
Твоя вірна, безмежна, материнська любов.

Приспів


МАМА (Віктор Павлік)

Забери мене у моє минуле,
Ніжно пригорни уві сні, як колись.
Всі слова лихі ти давно забула,
Що сталося з нами, пригадай, помолись.

Я б тобі приніс всі ліки від сліз,
Сльози старих образ, що пролягли поміж нас,
Я б тобі співав про те, як чекав,
Зустрічі чекав один, не помічав часу плин.

Приспів:
Я закричу, я крізь роки полечу,
І лише твоє ім’я, мамо моя…
Я закричу, цього щастя досхочу
Даруватимуть мені твої руки неземні.

Я уже давно від образ не плачу,
Тане, наче лід, назавжди біль розлук,
Відчиню вікно і тебе побачу,
Зігріється серце від тепла твоїх рук.

Я б тобі приніс всі ліки від сліз,
Сльози старих образ, що пролягли поміж нас,
Я б тобі співав про те, як чекав,
Зустрічі чекав один, не помічав часу плин.

Приспів

 

МАМА-МАРІЯ (Тріо Мареничів)

Зачинаю свій день з дорогого ім’я,
Воно як сподівана мрія,
Як хлібові й сонцю молитва моя,
Мама-Марія, мама-Марія.
Як хлібові й сонцю молитва моя,
Мама-Марія, мама-Марія.

Чую кличеш мене, як виходиш на шлях,
Чоло сподіванням зоріє,
А літо достигле шепоче в полях:
Мама-Марія, мама-Марія.

Бачу сиву тебе, берегиню свою,
В очах від Мадонни замрія,
В любові і слові тебе впізнаю,
Мама-Марія, мама-Марія.
В любові і слові тебе впізнаю,
Мама-Марія, мама-Марія.

Так як змалку мене понесла в сповитку
Туди, де в тумані надія,
Весь вік мою долю несе нелегку
Мама-Марія, мама-Марія.
Весь вік мою долю несе нелегку
Мама-Марія, мама-Марія.

Всі горби перейду, хоч важка крутизна
Спочину на вищій горі я,
І в білому світі повторить луна:
Мама-Марія, мама-Марія.
І в білому світі повторить луна:
Мама-Марія, Аве Марія…


ПІСНЯ ПРО МАТІР (Ніна Матвієнко)

Мамо, вечір догоря,
Вигляда тебе роса,
Тільки ти, немов зоря,
Даленієш в небеса,
Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими
Затуляла нас крильми,
Прихилялася теплим леготом.
Задивлялася білим лебедем,
Дивом-казкою за віконечком,
Сива ластівко, сиве сонечко.

Сад вишневий на порі,
Повернулись журавлі.
А мені, як до зорі,
Долітати на крилі
Все до тебе, як до вічної зорі.

Там, де ти колись ішла,
Тиха стежка зацвіла
Вечоровою матіолою,
Житом-долею світанковою,
Житом-казкою, юним соняхом,
Сива ластівко, сиве сонечко.

 

ПІСНЯ ПРО МАТІР (Таісія Повалій)

Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко і тихо пішла за межу.

— Куди ж це ви, мамо?! — сполохано кинулись діти.
— Куди ж ви, бабусю? — онуки біжать до воріт.
— Та я ж недалечко, де сонце лягає спочити.
Пора мені, діти… А ви вже без мене ростіть.

— Та як же без вас ми?… Та що ви намислили, мамо?
— А хто нас, бабусю, у сон поведе по казках?
— А я вам лишаю всі райдуги із журавлями,
І срібло на травах, і золото на колосках.

— Не треба нам райдуг, не треба нам срібла і злата,
Аби тільки ви нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим усю вашу вічну роботу,
Лишайтесь, матусю. Навіки лишайтесь. Не йдіть!

Вона посміхнулась, красива і сива, як доля,
Змахнула рукою — злетіли у вись рушники.
— Лишайтесь щасливі, — і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки.

 


РОСТЕ ЧЕРЕШНЯ В МАМИ НА ГОРОДІ (Анатолій Горчинський)

Росте черешня в мами на городі,
Стара-стара, а кожен рік цвіте,
Щоліта дітям ягодами годить,
Хоча вони й не дякують за те.
Щоліта дітям ягодами годить,
Хоча вони й не дякують за те.

Приспів:
Мамо, мамо, вічна і кохана…
Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, Ви молилися за мене
Дні і ночі, сива моя нене.

Живе старенька мати у господі —
Невтомні руки, серце золоте.
Щодня і дітям, і онукам годить,
Хоч рідко хто з них дякує за те.

Ну що ж, про вдячність забувають люди,
Душа сліпа у щасті, а проте
Вони прозріють, але пізно буде:
Черешня всохне, мати одцвіте.

Приспів

 

МАМА! (Юлія Рай)

Комусь я посміхнусь зранку,
А в комусь я помилюсь аж до рани.
Мама! Ти чуєш — йому прикро,
Він каже: йому сумно,
А я до нього звикла.

Кажуть люди, гірше не буде,
Та не тане мій біль.
Ну як же я без нього?
Скажи, чому він не мій.

Приспів:
І кричали йому весни в слід,
А для нього було мало слів,
А для нього був весь світ німий
Скажи, чому він не мій.
І котилась я, мов камінь, вниз,
А для нього було мало сліз,
А для нього був весь світ німий,
Скажи, чому він не мій.

Колись я розірву кляте коло
А може я не зумію ніколи,
Мама! І буде справді прикро
І неможливо сумно,
Я так до нього звикла…

Кажуть люди, гірше не буде,
Та не тане мій біль
Ну як же я без нього?
Скажи, чому він не мій.

Приспів

 

 МАМА (Аліна Гросу)

Хто мене зігріє в темну ніч?
Хто мені тихенько заспіває?
Ми з тобою, мамо, віч-на-віч.
Знаю я, що кращої немає.
Хай минають дні, летять роки
I, нехай, складне стає так просто.
Може, вже й доросла я?

Приспів:
Я не буду казати,
Та знай: ми блукаємо між світами.
Але там, де у неба є край,
Чути пісню моєї мами.
Я не буду казати
Та знай: ти у мене одна єдина.
Тільки ти чекай.
Мамо, я до тебе лину!

Хто мене зігріє в темну ніч?
Доля, мов ріка, така глибока.
Тільки ми з тобою віч-на-віч,
Ніжна моя мамо синьоока.
Хай минають дні, летять роки
I нехай, cкладне стає так просто.
Може, вже й доросла я?

Приспів

Додати коментар

Відповісти

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *